Військовий цвинтар часів польсько-радянських боїв 1920 року був огороджений перед Другою світовою війною. Від цієї огорожі до сьогоднішнього дня залишилися стовпчики. Могили солдатів були позначені бетонними хрестами, які були зруйновані після Другої світової війни. Незважаючи на це, цвинтар зберігся до наших днів, тепер він затиснутий між гаражами та житловими будинками. Більшість надгробків було зруйновано за радянських часів. У 1990-х роках поляки почали реставрацію цвинтаря - були встановлені надгробні хрести, імітуючи оригінальні, з написом "Солдат невідомий". Деякі імена похованих солдатів вдалося встановити завдяки щедрості мешканки Бреста пані Діани Хмелевської, яка у 1967-1968 роках переписала написи з надгробків. 12.07.1996 р. з'явилася інформація про те, що частина відновлених могил була зруйнована. Згідно з рішенням від 06.03.1997 р. Брестської міської ради, міська влада взяла під свою опіку цвинтар воїнів 1920 року. Для догляду за ним був призначений доглядач цвинтаря. На основі брестських парафіяльних книг було встановлено, що на цьому кладовищі похована Владислава Ручинська, яка померла від отруєння у 1943 році. У списку також вказані імена 2 осіб, які загинули від снаряда 22.06.1941 р. в колонії Жечиці, поховані на військовому цвинтарі біля форту Сікорського. Це Ядвіга Данилюк та Станіслава Данилюк. Зараз на цвинтарі налічується 372 могили, розташовані у 8 правильних рядах по обидва боки від головного пам'ятника (по 4 ряди з кожного боку, по 22 могили в кожному ряду), у 4 неправильних рядах з правого боку від головного пам'ятника (якщо дивитися від нинішньої хвіртки) [аналогічне місце з лівого боку пам'ятника в даний час порожнє] (всього 36 могил) і в 4 рядах по всій ширині кладовища (по 40 могил у ряді). Вхід на цвинтар знаходиться з протилежного боку від того, що був до війни, тому входити на цвинтар потрібно ззаду головного пам'ятника; написи на могилах також здебільшого звернені до нинішнього входу (за винятком невеликої кількості хрестів, встановлених у глибині кладовища). Навпроти нинішнього входу встановлено інформаційну табличку з написом польською мовою: "Військовий цвинтар польських солдатів 1920 р.". У невизначений час по обидва боки від польського напису з'явилися дві дошки з написами білоруською мовою: ліва - "Тут лежать білоруські воїни генерала Булак-Балаховича", права - "Полеглим за свободу Вітчизни". Реконструкція кладовища була проведена у 2018-2019 роках Фондом "Допомога полякам на Сході" в рамках завдання, співфінансованого з програмою Міністра культури і національної спадщини "Місця національної пам'яті за кордоном".