22 або 23 вересня 1939 року група польських офіцерів, які відступали від східного кордону, зупинилася в садибі родини Римкевичів, розташованій на околиці Бухович. Пробувши там кілька годин, група була атакована місцевим населенням на чолі з комуністичними провокаторами. Нападники були озброєні гвинтівками, вилами та лопатами. На допомогу нападникам прийшов радянський танк. Під час короткої перестрілки одного з радянських солдатів було вбито. Решта радянських солдатів з помсти розстріляли всіх польських офіцерів, які, побачивши, що не мають шансів захиститися, капітулювали. Декількох з них, ще живих, місцеві комуністичні нащадки забили до смерті лопатами, зняли з них мундири і забрали взуття. Тіла вбитих польських офіцерів були засипані землею на невеликій відстані від дороги. Після Другої світової війни могилу розорали. Спочатку на ній був встановлений березовий хрест. У 1994 році про цей злочин і місце поховання офіцерів голові обласної ради Союзу поляків Білорусі Антоні Філіпчуку повідомив росіянин Григорій Костржеєв. В результаті на знайденій могилі було встановлено чорний металевий хрест без жодного напису.