У 1942-1945 роках у селі Ахваз був транзитний табір для польських біженців, які залишили СРСР разом з армією генерала Андерса. Сюди потрапляли як солдати, так і цивільні. Табір був організований британською владою і спочатку мав військовий характер. Після евакуації польських солдатів на Близький Схід ним керувала делегація Міністерства праці та соціального забезпечення Республіки Польща та офіцер з розподілу.
Поляки, які загинули в Ахвазі, були поховані на окремій ділянці на місцевому католицькому/халдейському кладовищі. Списки містять 118 імен цивільних і військових біженців, які були тут поховані. У вересні 1944 року останки 22 осіб (20 військових і 2 цивільних) були ексгумовані і перенесені на військове кладовище в Басрі (Ірак), але майже всі вони тепер також символічно вшановуються на ахвазькому кладовищі.
У 1965 році Посольство встановило на ділянці плиту з блідого каменю з написом: "Пам'яті поляків, які померли далеко від батьківщини, похованих тут між 1942 і 1945 рр. Посольство Польської Народної Республіки в Тегерані 1965 р.". У невизначений час сюди також було перенесено два пам'ятники без написів.
Згодом на некрополі були проведені геодезичні та каналізаційні роботи, в результаті чого деякі могили були вирівняні. У 1976 році внаслідок повені весь польський квартал був затоплений і замулений. Довгий час він залишався без нагляду.
У 2007 році. Рада охорони пам'яті боротьби і мучеництва профінансувала реконструкцію кварталів - з кам'яних плит, покладених на забетоновані ряди могил, були виготовлені іменні надгробки. У 2016 році було встановлено пам'ятник - кілометровий стовп, характерний для кладовищ солдатів Армії Андерса. У 2017 році Міністерство культури і національної спадщини провело тут ремонтно-будівельні роботи.
У 2018 році на прохання родини Павла Залевського, який похований на цьому цвинтарі, Департамент культурної спадщини за кордоном та воєнних втрат у співпраці з Інформаційно-пошуковим бюро Польського Червоного Хреста на основі архівних досліджень встановив, що саме йому присвячено меморіальну дошку з написом імені, без прізвища. Напис був виконаний доглядачем кладовища.
В даний час ділянка кладовища знаходиться під постійним доглядом в рамках завдання, що субсидується програмою Міністра культури і національної спадщини "Місця національної пам'яті за кордоном". Догляд (нагляд, прибирання, дрібний ремонт) здійснюється Вірменським фондом.