Католицький цвинтар, заснований на початку 19 століття, знаходиться в центрі Славути. Його площа становить 1 га. Зараз цвинтар добре доглянутий, оскільки в 2014 -2019 роках, завдяки ініціативі Фундації "Студія Схід", його щорічно прибирали волонтери, які також проводили основні реставраційні роботи http://studiowschod.org.pl/rslawuta2014.htm , https://www.studiowschod.pl/annopol-i-slawuta-mpooz-2019/ .

Збіґнєв Хаузер вважає цвинтар у Славуті одним із найцікавіших некрополів на Волині. Дійсно, тут не тільки багато чудових надгробків, але вони також дуже різноманітні за формою і матеріалом. Думка Хаузера була не поодинокою і в 2016 році, на прохання польської громади Славути, кладовище було внесено до переліку пам'яток культурної спадщини та отримало статус пам'ятки регіонального значення https://slowopolskie.org/kolejne-lady-polskoci-na-podolu-i-woyniu-otrzymay-rang-zabytkow/ . Це важливий крок, оскільки цвинтар роками перебував у занедбаному стані.

Найбільш вражаючим пам'ятником, який є своєрідною візитною карткою кладовища, є кам'яний надгробок Людвіки Бялачевської, уродженої Байєр, яка померла в 1870 році, де на плиті з вишуканим римованим написом встановлено постамент з хрестом, прикрашеним драпіруванням і вінком, а на постаменті - повнофігурну скульптуру задумливого юнака в старовинному костюмі. Інші цікаві пам'ятники демонструють форми: кам'яного обеліска - надгробка Терези Мерварт, яка померла в 1897 році, розбитої колони - надгробка Хелунчі Конопацької, неоготичної похоронної каплиці Міхала Братинського, чавунної канелірованої колони, увінчаної вазою - надгробка Кароліни Рудзєєвської. Є також багато інших досить вражаючих чавунних і кам'яних хрестів на постаментах, чавунних і кам'яних могильних плит, сучкуватого дерева і статуй. За словами Хаузера, надгробки виконані, зокрема, з чорного і сірого мармуру, жовтого каменю, чавуну, а деякі покриті однотонною фарбою. На жаль, деякі з надгробків були пошкоджені, розбиті або втратили фрагменти ще до того, як кладовище було оголошено історичним.

У сусідньому костелі Святої Дороти є шість епітафій кінця 19-го і початку 20-го століть, присвячених членам родини Сангушків.

Інформація про цвинтар опублікована (див. бібліографію).