У 1939-1941 роках (переважно у 1940 році) тіла розстріляних у в'язницях НКВС у Станіславові, Яремчі та Надвірній привозили вантажівками до лісу біля села Пасічна. Деякі джерела стверджують, що розстріли відбувалися також у самій Пасічній. Більшість вбитих були поляками, але серед жертв були й українці. Найчисленнішою групою репресованих була інтелігенція Станіславова: адвокати, вчителі, лікарі.

У 1989 році Івано-Франківська обласна прокуратура розпочала розслідування цієї справи. У 1990 році частину жертв з Пасічної були ексгумовані і поховані 17 листопада того ж року в Дем'яновому Яру (Дем'янів Лаз) на околиці Станіславова. Місце було огороджено, і на ньому знаходиться п'ять великих прямокутних братських могил, на кожній з яких стоїть високий металевий хрест з терновим вінком. Між могилами знаходиться невелика вертикальна плита з українським написом, що вказує на місце, де буде стояти центральний пам'ятник. Напис свідчить: "На цьому місці буде встановлено пам'ятник жертвам репресій 1939-1941 років".

Перед входом на огороджену територію встановлено дві інформаційні дошки з описом злочину та встановленими іменами жертв (весь текст лише українською мовою, причому встановлені імена жертв не вказують на їхню національність). У безпосередній близькості від могил, за межами огорожі, зведено невелику православну церкву з написом на фасаді "Меморіал жертвам комуністичних репресій"; у підвалі церкви облаштовано меморіальний музей жертв.