Під час Другої світової війни Рудня-Ленчинська була польським селом, в якому проживало близько 300 мешканців. У квітні 1943 року загін німецької жандармерії та української поліції провів пацифікацію села, вбивши близько 200 осіб. Приводом для акції було повідомлення про те, що поляки співпрацюють з радянськими партизанами Мєдвєдєва. Жертви були поховані у спільній могилі, яка являла собою велику яму, вириту за наказом катів перед початком страти.

На братській могилі вбитих вцілілі жителі встановили хрест. Через кілька років хрест впав. Тоді радянська влада встановила на могилі обеліск із зіркою. Могила знаходиться на узбіччі дороги, огороджена дерев'яним парканом заввишки понад метр, розміром 5 х 2 м, навколо якого рівномірно посаджені десятирічні сосни. На обеліску викарбувано напис українською мовою. Напис (у перекладі на польську мову) звучить так: "Тут поховані мешканці Рудні Ленчинської / які стали жертвами німецьких фашистів у 1943 році... [подальша частина напису нерозбірлива]".