Згідно зі статистикою 1931 року, у селі налічувалося 257 дворів і 1237 мешканців. Переважали поляки, було близько 20 українців та євреїв. Під час Другої світової війни тут діяла сильна самооборона, яка відбивала атаки Української повстанської армії. З огляду на це, УПА донесла німцям, що в селі діють польські та радянські партизани. Тому 8.03.1944 р. німці втихомирили село, вбивши 43 чоловіки - 40 відомих поіменно і 3 невідомих. Жертви були поховані на місцевому церковному цвинтарі у спільній могилі. 10.08.2003 р. у цій могилі (та під меморіальною дошкою у м. Легниця, Польща) було покладено документ, який свідчить "10.08.2003 r. На цьому місці поховано сорок три чоловіки у віці від 13 до 87 років (40 з Плотича-Мала і 3 з інших сіл). Вбивство було здійснене групами та індивідуально 8 березня 1944 року. Німецький Вермахт. Імена вбитих подані в алфавітному порядку з пропуском трьох невизначених імен. З жалем повідомляють сім'ям вбитих. Подробиці масового вбивства описали Павел Албанський, Павел Држевінський, Павел Марціновський у 59-ті роковини. [тут і далі перераховуються 40 імен]". У 2007 році Рада охорони пам'яті боротьби і мучеництва профінансувала встановлення постійного пам'ятного знаку на могилі жертв. Існуючий надгробок Францішека Кубова був залишений на місці і відреставрований. Було спроектовано стіну з ламаного каменю (граніту) з ажурною огорожею з квадратних прутів. У центральній частині встановлено гранітний хрест висотою 330 см з написами польською та українською мовами на згадку про польську трагедію. Пам'ятник було освячено 5.07.2008 р. разом з трьома іншими пам'ятниками жертвам цього періоду - в Ігровиці, Березовиці Малій та Шляхтинцях. Напис на пам'ятнику: цитата з вірша Корнеля Уєйського: "З димом пожеж, з пилом братньої крові до Тебе, Господи, волає цей голос!"; під текстом: "Пам'яті / спочиваючих тут / 43 поляків / мешканців села / Плотич / вбитих / 8 березня 1944 року / Нехай спочивають з миром / Уряд Республіки Польща / Родини / 2007".