Це було польське село, яке налічувало близько 70 садиб. Під час Другої світової війни українські націоналісти використовували провокації для ліквідації цього села, привертаючи до нього німецькі репресії. Через дії радянських партизанів, у яких звинувачували поляків, 16.12.1942 р. українські поліцейські підрозділи під командуванням німців втихомирили село, вбивши кілька сотень мешканців.

Тіла жертв були поховані відразу після розстрілу у спільній могилі. Вцілілі жителі встановили на могилі хрест у 1944 році, який простояв до жовтня 1964 року, коли місцева українська влада встановила типовий радянський обеліск у формі шпори з написом, що нагадує про "злочин німецьких есесівців і української поліції на нацистській службі, скоєний проти невинних і беззахисних мешканців польського села". Зараз цю могилу увінчує 3-метровий хрест, до якого прикріплена дерев'яна табличка з українським написом (зараз нерозбірливим). Біля підніжжя хреста - чорна кам'яна плита з українським написом: "Тут німецькі фашисти розстріляли 16 грудня 1942 року / 365 мешканців села Озерце / Вічна пам'ять". Місце огороджене металевою огорожею, пофарбованою у світло-блакитний колір. Територія навколо могили доглянута.

Крім того, в селі є могила сім'ї з 8 осіб, вбитих під час вищезгаданої пацифікації. Її випадково виявив нинішній власник ділянки, на якій стояв будинок, де сталося вбивство. Могила обгороджена, але на ній не стоїть хрест.

На виїзді з села, просто біля дороги, в лісі, знаходиться ще одна могила жертви Другої світової війни. Це могила 19-річної дівчини, вбитої у 1944 р. На огородженій могилі стоїть синій дерев'яний хрест з табличкою.