Після агресії Німеччини проти Польщі 1 вересня 1939 року та нападу СРСР 17 вересня 1939 року тисячі поляків — як цивільних осіб, так і військових — перетнули угорський кордон. Незважаючи на складну міжнародну ситуацію та приналежність Угорщини до країн Осі, угорці проявили велику прихильність і надали допомогу польським біженцям. Про поляків дбали як угорська держава, так і польські організації, що діяли в Угорщині. Інтернованих розміщували в численних військових та цивільних таборах. Табір для біженців у Надьката розташовувався в приміщенні початкової школи.

Кількість польських інтернованих на початковому етапі вигнання оцінюється приблизно в 140 тис., у тому числі близько 33 тис. рядових та офіцерів. Згодом кількість біженців, насамперед військових, зменшилася внаслідок організованої поляками акції евакуації до Франції та на Близький Схід до польських військових підрозділів, що там створювалися.

На місцевому кладовищі, у секторі VIII, у 4-му ряді від головної алеї, знаходиться могила Йозефа Поправського. Надгробна плита з рожевого каменю у формі таблички увінчана хрестом. На табличці збереглася порцелянова фотографія покійного та напис: «Юзеф Поправський / старший рядовий Польських військ / інтернований в Угорщині / загинув трагічною смертю / 9 жовтня 1939 року, прожив 25 років / товариші».