Під час Січневого повстання великий повстанський загін, до складу якого входило багато польських студентів з Москви, перебував у лісовому масиві в Курачах. Ним командував В. Мрочковський, а згодом Олександр Андрушкевич. Повстанці переховувалися в околицях сіл Юшкишки, Салтуп'є, Курас і Шуле. 7.04.1863 р. біля села Шуле відбувся переможний для повстанців бій з царською армією. Однак через кілька днів об'єднані царські війська знову напали на табір повстанців. У запеклому бою загинуло близько 15 повстанців та їхніх командирів. Тіла деяких загиблих забрали родичі, інших забрала царська армія. Решта 9 повстанців були поховані неподалік від місця бою. У 20-ту річницю повстання, у 1883 році, на найстарішій сосні, що росла біля могил, вирізали напис "1863", а на одному з дерев встановили дерев'яну святиню. У 1927 році житель сусіднього села Вінкас Тамулайтис разом зі своїми сусідами впорядкував могилу і посадив 9 сосен, які символізували полеглих повстанців. Місце було впорядковано у 1963 році, на 100-ту річницю повстання. З ініціативи вчителя історії в Єзьорках встановили дерев'яний пам'ятник з народними орнаментами. У 1967 році було відкрито валун, що символізував стовбур дуба, зламаного бурею. На дерев'яному стовбурі перед валуном викарбувано: "Sukilėlių kapai 1863" ("Кладовище повстанців 1863"). У 1999 році площа перед кладовищем була прибрана.