У міжвоєнний період Ярузельські належали до збіднілої шляхти Мазовецького Підляшшя. Після початку Другої світової війни члени цієї родини втекли на схід і опинилися в Литві. Там на початку 1941 р. Владислав Ярузельський, батько Войцеха (згодом генерала), звернувся до комуністичної влади з проханням про роботу, що спричинило глибше зацікавлення його минулим і призвело до арешту та заслання всієї родини до Сибіру в червні 1941 р. Владислав помер від дизентерії на засланні 4.06.1942 р. Похований на православному кладовищі в Бійську.
Могила збереглася до сьогодні. У 1980-х роках місцева влада встановила на могилі відповідний пам'ятник в очікуванні візиту генерала Войцеха Ярузельського. Однак цей візит так і не відбувся. У 2003 році генерал В. Ярузельський профінансував встановлення нової меморіальної дошки на могилі свого батька. Вона являє собою вертикальну плиту з червоного пісковика, встановлену на невеликому постаменті з того ж матеріалу. На плиті розміщено меморіальну дошку з написом: "Владислав Ярузельський 1888-1942" (нижче ім'я російською мовою).

Упорядкувала Т. Захара / МКіДН, VI 2025 р.