Під час Другої світової війни це село, розташоване на узліссі Рудницького лісу, постійно зазнавало нападів радянських партизанів. Одного разу під егідою литовської адміністрації тут було організовано самооборону, щоб протистояти мародерству та нападам. У відповідь радянські партизани покарали село, провівши 29.01.1944 р. пацифікацію, під час якої було вбито щонайменше 38 осіб, у тому числі жінок і дітей, а село було спалено. До складу радянського угруповання, яке брало участь у нападі, входив, серед іншого, єврейський партизанський загін. Жертви були поховані на місцевому цвинтарі в індивідуальних і родинних могилах, а деякі з них були перепоховані на кладовищі в Бутриманцях і в Бєняконі (тепер у Білорусі). Протягом багатьох років могили залишалися занедбаними. У зв'язку з розпорошенням могил жертв цієї пацифікації по різних місцях, у 2004р. Рада з охорони пам'яті боротьби і мучеництва вшанувала пам'ять вбитих мирних жителів, встановивши гранітний хрест з написом і встановленими іменами жертв безпосередньо біля кладовища в Конюхах. Напис на пам'ятнику говорить: "Пам'яті мешканців села Конючі, чоловіків, жінок і дітей, вбитих в ніч на 29 січня 1944 року під час нападу радянських партизанських загонів з Рудницького лісу". Нижче викарбувано литовський текст: "KANIUKU kaimo gyventojamsvyrams, moterims, vaikams,kuriuos 1944 metu sausio 29 nakti,antpuolio metu nužudesovietiniai partizanaiiš Rudninku Giriosatminti". Під ним - імена 38 жертв.