Група поляків, депортованих НКВС зі своїх домівок 10.02.1940 р., опинилася в селі Озерне під час Другої світової війни. Транспорт прибув сюди 28.02.1940 р. Поляки перебували тут щонайменше до 23.10.1944 р. Померлих вигнанців спочатку ховали на православному цвинтарі в селі Костоусове (6 км від Озерного), а згодом в Озерному - коли почалися масові смерті. Загалом у цих селах поховано 56 осіб; переважна більшість загиблих похована в Озерному.

У 1949 році на місці примусового поселення поляків в Озерному було створено селище з військовим заводом і шахтою з видобутку уранової і торієвої руди. Однак цвинтар вцілів - його врятували місцеві мешканці.

Перші спроби вшанувати поховання поляків в Озерному були зроблені колишнім засланцем Тадеушем Собашеком у 1954-1958 роках. Т. Собашек повернувся до цього питання у 1990-х роках, на той час він вже був активним членом Сибірської асоціації та Фонду "Міст" - допомоги полякам на Сході. Завдяки його зусиллям було створено обеліск і меморіальні дошки на честь загиблих. Зліпки Страстей Христових, образ Діви Марії та табличку з написом виготовив Едвард Дашкевич, магістр наук, власник металургійного заводу "Кобальт" у Старій Вєсі біля Нової Солі.

Урочисте відкриття та освячення обеліска відбулося 15.08.1997 р. Вшанування пам'яті співфінансували Рада охорони місць боротьби і мучеництва та Управління у справах ветеранів війни і жертв репресій.

Цвинтар огороджений дерев'яною огорожею. Обеліск викладений з каменів різних розмірів і форм, з'єднаних розчином, увінчаний дерев'яним хрестом з паскою. До обеліска прикріплені меморіальні дошки. Все це оточене невисоким фундаментом з цегляними стовпчиками по кутах, з'єднаними металевим ланцюгом. Обеліск, фундамент і кутові стовпи виготовлені з одного матеріалу.

Напис на обеліску свідчить: "Залишилися на віки вічні проти своєї волі - близькі вцілілих невільників. Поховані близькими між 1940 і 1944 роками [список імен] і багато інших, чиїх імен ми не знаємо".