У 1915-1918 роках австро-угорська та російська армії провели багато боїв і сутичок у районі Коломиї, і місто багато разів переходило з рук в руки. Вояки польських легіонів воювали пліч-о-пліч з австрійськими солдатами, утворюючи окреме формування австро-угорської армії. Могили у військовій частині католицького цвинтаря датуються часом цих боїв. Тут поховані як польські легіонери, так і австрійські солдати. Точна кількість поховань не встановлена, відомо лише, що в період з 30.04.1915 р. по 18.02.1916 р. тут було поховано 629 солдатів і офіцерів.
Спадкоємець австро-угорського престолу Карл Франц Габсбург, генерал кавалерії Карл фон Пфланцер-Балтін та дружина радника посольства США Томаса Кардека Марія пожертвували кошти на спорудження меморіалу загиблим воїнам. Меморіал було споруджено у формі приземкуватого пілона, що вгорі закінчується кількаступеневою основою, увінчаною орлом на скелі, біля підніжжя якої лежать оголений меч, гарматний ствол і розбите колесо. З боків і ззаду до стін прилягають бетонні лавки, а спереду - невеликий бетонний вівтар. Верхня частина стін прикрашена рельєфами, викарбуваними у штучному камені, що зображують піших і кінних воїнів у старовинних костюмах. Панелі під барельєфами заповнені плитами з білого мармуру з іменами загиблих воїнів, у тому числі польських легіонерів. На фасаді пам'ятника встановлено меморіальну дошку з написом німецькою мовою: "Військовий пантеон полеглим воїнам Коломиї, заснований у 1915 році, під час славного правління Його Величності Франца Йосифа - імператора Австрії, короля Угорщини та М.Р.С. Марії Кардець, щедрою рукою і під керівництвом командувача Імператорської Королівської армії Карла фон Пфланцер-Балтіна".
Після Другої світової війни плити з іменами солдатів були зірвані з пам'ятника, а солдатські могили поступово руйнувалися і зникали. До 1990-х років збереглася невелика кількість могил і могильних хрестів.
Після 1991 року з ініціативи місцевої української влади поблизу пам'ятника було встановлено кілька старих солдатських хрестів, які символізували військове кладовище часів Першої світової війни. На жаль, ці хрести були встановлені не на могилах солдатів, а на місці могил поляків, які загинули у 1918-1919 роках в українському таборі для інтернованих у Косачеві. Також було проведено реставрацію пам'ятника, але під час реставрації було повністю змінено символіку та призначення пам'ятника - заштукатурено 4 площини, що утворилися після виривання мармурових плит з іменами воїнів, які загинули у 1915-1916 роках; прикріплено 90 металевих чорних табличок з іменами стрільців Української Галицької Армії, які загинули у 1919 році, до передньої стіни, де над польовим вівтарем знаходився білий мармуровий хрест з написом німецькою мовою; додано тризуб та український напис. Нинішній напис звучить так: "Вічна слава Героям / Хай сниться вам щаслива Україна".

Упорядник Т. Захара / МКіДН, IX 2025 р.