У 1906 році розпочав навчання у Школі образотворчих мистецтв у Варшаві. Під час Першої світової війни опинився в Росії, де викладав малювання в польській середній школі. У 1920 році разом з Феліціаном Коварським заснував у Торуні графічну майстерню "Штука", яка займалася ілюструванням книг, рекламною графікою та організацією виставок. За дизайн павільйону для Загальної національної виставки в Познані у 1929 році Черни отримав почесну грамоту. Він розробив декорації для польського павільйону на Всесвітній виставці в Льєжі 1930 року, за які отримав Гран-прі. Був членом графічної та рекламної агенції "Grafik" та засновником Гуртка рекламних графіків, створеного у 1933 р. Художник був одним із графічних дизайнерів, задіяних у рекламній кампанії "Cukier krzepi" (Цукор укріплює). Новина-Черний, як і багато плакатистів міжвоєнного періоду, представляв напрям ар-деко. У більшості своїх робіт він використовував кубістичний синтез форми та сплющеного простору.

У 1939 році Черни створив інтер'єр павільйону ресторану та сільськогосподарської зали для Всесвітньої виставки в Нью-Йорку. Під час Варшавського повстання художник був паралізований вибухом бомби. Разом із дружиною Зофією він дістався Лівану, звідки емігрував до Канади. Зофія Новина-Черний закінчила Варшавську школу образотворчого мистецтва. У 1925 році брала участь у щорічній виставці Польського мистецького клубу у Варшаві. У Канаді вона присвятила себе догляду за паралізованим чоловіком. Померла через рік після нього, у 1958 році в Торонто.

Польська преса відзначила лише одну виставку робіт Генрика Новини-Чарного, яка відбулася в 1956 році в Торонто в готелі "Король Едвард". Після смерті обох митців було опубліковано мемуари: "Родина художників, скривджених долею" ("Związkowiec"), яка описує драматичне воєнне та повоєнне життя обох митців. Про Черни з міжвоєнного періоду згадує Єжи Заруба у книзі спогадів "Warszawa naszej młodości" (Wyd. Iskry, 1955). На сайті Аукціонного дому "Наутілус-Галерея" представлена кольорова літографія Генрика Новини-Черного "Szczątki kolegiaty w Płocku" (1924, 26 см x 19,7 см).