Інститут ім. Сікорського був заснований 2 травня 1945 року як незалежна громадська установа, що діє відповідно до британського законодавства. Польська цивільна і військова влада формально не брала участі у створенні Інституту - таким чином сподівалися захистити його колекції від претензій комуністичного уряду з Варшави. Першочерговим завданням Інституту було придбання і збереження архівів польських військових і цивільних установ, що діяли в еміграції, а також пам'ятних речей, залишених польськими збройними силами на Заході. Інститут розмістився у таунхаусі на Принс-Гейт, 20, придбаному на громадські пожертви у 1946 р. Це престижне місце на межі лондонських районів Південний Кенсінгтон і Найтсбрідж, у безпосередній близькості до Гайд-парку і Королівського географічного товариства. П'ятиповерхова будівля з мансардою була побудована в середині 19-го століття у характерному стилі вікторіанської епохи. Він є частиною низки з десятка подібних таунхаусів, які спочатку слугували переважно резиденціями для заможної лондонської буржуазії, а згодом стали штаб-квартирами різних установ. Витоки музею - спадщина генерала Владислава Сікорського, яку його вдова Гелена Сікорська заповіла засновникам Інституту. Після розпуску польських збройних сил на Заході знамена та інша мілітарна атрибутика потрапила до Княжої брами. З роками колекція музею також поповнилася дарунками від політиків і солдатів, які залишилися в еміграції після 1945 року. Серед експонатів насамперед варто згадати кілька десятків знамен. Більшість з них - це знамена підрозділів Війська Польського на Заході, але є також кілька, що збереглися з вересневої кампанії. Це, наприклад, знамено 14-го кавалерійського полку уланів, яке спочатку дивом врятувалося під час атаки на Вулку Венглову 19 вересня 1939 року, а потім зберігалося у Варшаві під час окупації та Варшавського повстання. Серед пам'ятних речей Війська Польського на Заході також виділяється прапор 1-ї окремої парашутної бригади, пошитий на замовлення генерала Станіслава Сосабовського в окупованій Варшаві і доставлений до Великої Британії навесні 1944 року в рамках операції "Міст І". Окрім знамен, тут також можна побачити біло-червоний прапор і вимпел 12-го Подільського уланського полку, вивішені на руїнах монастиря Монте-Кассіно одразу після його захоплення. У музеї також зберігаються сотні інших артефактів - від прикрас і невеликих особистих сувенірів до обмундирування, зброї та витворів мистецтва. Серед них такі унікальні об'єкти, як карта Балтійського моря, намальована по пам'яті лейтенантом Мар'яном Мокрським, завдяки якій підводний човен ORP "Orzeł" успішно дістався до Великої Британії після втечі з інтернування в Естонії. Архів біля Княжої брами містить 2 000 погонних метрів справ. В їх основі - документи польського уряду в екзилі та Головнокомандувача, Генерального штабу та окремих підрозділів польських збройних сил на Заході. Окремою і надзвичайно цінною є колекція звітів про вересневу кампанію, яка є найважливішим комплексом джерел до історії оборонної війни 1939 року. В архівах Інституту також зберігається колекція документів державних установ Другої Речі Посполитої, евакуйованих з Польщі у вересні 1939 р., а згодом з Франції у 1940 р. Нарешті, слід згадати про сотні приватних колекцій, заповіданих Інституту дарувальниками. Вони містять спадщину та особисті пам'ятні речі, зокрема, генерала Владислава Сікорського або генерала Владислава Андерса.