Влітку 1944 року генерал Владислав Андерс прийняв рішення про створення кладовища в так званій Долині Смерті між Монте-Кассіно та Пагорбом 593, у районі найзапекліших боїв 3-ї Карпатської стрілецької дивізії. Авторами проекту всього комплексу були архітектори Вацлав Гринієвич та Єжи Сколімовський. Земляні та каменярські роботи виконав взвод польських саперів та кілька сотень італійських робітників під керівництвом інженера Тадеуша Мушинського. Урочисте відкриття кладовища відбулося 1 вересня 1945 року, тобто в 6-ту річницю початку Другої світової війни, але роботи з його добудови тривали ще кілька місяців. Цвинтар розташований на злегка похилому схилі, до якого веде дорога з боку бенедиктинського абатства на Монте-Кассіно. Входи охороняють два кам’яні орли з піднятими вгору крилами, витесані з травертину італійським художником Дуїліо Камбеллотті. Кам’яні солдатські могили розташовані амфітеатрально на дев’яти терасах. Останній, найвищий терас завершується підпірною стіною, у центральній частині якої розташований кам’яний вівтарний стіл, а поруч висічено емблему підрозділів 2-го корпусу. Над самим кладовищем, на схилі, що плавно піднімається в бік пагорба 593, було встановлено хрест із раменами довжиною 50 м, на перетині яких розташований кам’яний барельєф із зображенням державного герба Польщі.

Бої під Монте-Кассіно
У боях під Монте-Кассіно загинуло понад 1000 солдатів, а близько 3000 отримали поранення. Вони походили з усіх куточків Речі Посполитої, значною мірою з територій її східних воєводств. На більшості могил стоять переважно прості латинські хрести. Серед загиблих були також білоруси, українці та євреї, тому на кладовищі можна знайти ділянки з православними хрестами та мацевами із зіркою Давида. Після 1945 року на кладовищі було встановлено три особливі надгробки: польового єпископа Йозефа Гавлини (похований у 1965 році), генерала Владислава Андерса (похований у 1970 р.) та його дружини Ірени Андерс (похована у 2011 р.).