Ян Збіґнєв Бем (1917-2018). За рік до початку Другої світової війни він розпочав навчання на архітектурному факультеті Львівської політехніки. Під час навчання також розвинув свої мистецькі інтереси, особливо акторську майстерність та співи. Він був активним учасником аматорської театральної трупи, що діяла під егідою Трудового товариства Червенської землі, метою якої була популяризація польської культури як серед поляків, так і серед національних меншин. Саме в цей час у нього почали зароджуватися думки про те, що він може змінити спеціальність на акторську майстерність або музику. Приїхавши до Мельхнау, він створив свою першу символічну роботу для закатованих - колодязь із зображенням пані Губер, вчительки з Мельхнау, яка подає глечик з водою замученому польському солдату. Серед інших робіт художника - кований вручну ґуттерґраф із зображенням Матері Божої Світанкової брами, який був розміщений у каплиці, присвяченій пам'яті загиблих вояків 2-ї пішої стрілецької дивізії на цвинтарі в Цухвілі біля Солури, та пам'ятна медаль в пам'ять про інтернованих вояків. До кінця війни Збіґнєв Бем залишався інтернованим в академічному таборі у Вінтертурі. Для колишнього студента Львівської політехніки відкрилася можливість продовжити навчання у відомій Федеральній вищій технічній школі Цюріха (ETH). Цей університет він закінчив у 1944 році, отримавши диплом архітектора. Після закінчення війни залишився у Швейцарії, продовжуючи займатися своєю професією. Спочатку працював у різних архітектурних бюро, а згодом почав діяти незалежно. У той же час активно долучився до життя польської еміграції. Протягом багатьох років був президентом Польського товариства в Цюріху та активним членом Кола колишніх солдатів 2-ї пішої стрілецької дивізії.