У колишньому римо-католицькому соборі Святого Яна у Вендені, нині євангельська церква, знаходиться надгробний пам'ятник єпископу Анджею Патрицію Нідецькому (народився 27 листопада 1522 року в Освенцимі, помер 2 січня 1587 року в замку у Вольмарі, Латвія) - гуманісту, філологу, автору полемічних антиреформаційних творів, видавцю і коментатору Цицерона, другу Яна Кохановського.

Священнослужитель був королівським секретарем Сигізмунда Августа, пізніше Анни Ягеллонки та Стефана Баторія, а в 1585 році був призначений на єпископство у Венде. Помер 2 січня 1587 року в замку у Вольмарі (лат. Валмієра), коли готувався їхати на коронаційний сейм. Похований у костелі Святого Яна у Вендені (пол. Kieś, латис. Cēsis), хоча в попередньому заповіті бажав бути похованим в Освенцимі біля могили своїх батьків. У Вендені йому встановили величний надгробний пам'ятник з лежачою фігурою покійного в єпископському одязі.

На замовлення Міністерства культури і національної спадщини, завдяки допомозі Посольства Польщі в Ризі та люб'язності пастора Дідзіса Крейчбергса і Латвійської служби охорони пам'яток, у 2007 році польські консерватори Бартош Марковський і Кшиштоф Юрков підготували експертні звіти про стан збереження надгробку Венденського єпископа Анджея Патриція Нідецького та герба його наступника, єпископа Отто Шенкінга (1554-1637). Ці цінні пам'ятки знаходяться в колишньому кафедральному соборі, а нині лютеранській церкві Святого Іоанна в Цесісі. Через рік, за рішенням міністра культури і національної спадщини, на прохання Фонду захисту спільної культурної спадщини ТЕРПА, з програми "Захист культурної спадщини за кордоном" були виділені кошти для фінансування робіт з консервації та реставрації надгробку єпископа Нідецького в стилі пізнього ренесансу. Роботи проводили наприкінці травня - на початку червня 2008 року Бартош Марковський, Кшиштоф Юрков та Олександра Трохимович, дипломовані консерватори творів мистецтва, випускники Академії образотворчих мистецтв у Варшаві.

Ця ж команда польських консерваторів повернулася до костелу св. Іоанна Цесіса у 2011 році. Завдяки фінансуванню Міністерства культури і національної спадщини було проведено консервацію надгробка Анни з Вжошовиць, датованого 1591 р. Судячи з напису, він вшановував пам'ять доньки Яна, тенутарія Кшепіцкого, з 1586р. дружину Прокопа Пеньонжека з Кружлова († 1589), лицаря єрусалимського, гусарського ротмістра, венденського старости, якому Сигізмунд ІІІ надав Венден в довічну оренду (див. Polski Słownik Biograficzny, т. XXVI). Крім того, у частково нерозбірливій частині напису згадуються виконавці заповіту: Мацей Ленек з Рокітниці (пом. 1609 р.), каштелян дерптський, у 1590 р. згадується як збирач податків у Вендені (Kieskie), тут згаданий з титулом старости новогрудського (ширше: PSB т. XVII), та Вавжинець Венгерський, староста румборський.

На основі інформації, отриманої реставраторами парафії св. Яна та місцевого управління охорони пам'яток, а також ретельного огляду об'єкта під час консерваційних робіт, з'ясовано, що у першій половині ХХ ст., ймовірно, у 1930-х роках, надгробок було переміщено з його первісного місця у підлозі костелу. Причиною переміщення плити Анни з Вжошовиць, як і інших надгробків, була постійна вогкість підлоги і стін костелу, спричинена просочуванням ґрунтових вод. З 1930-х років надгробок знаходиться на своєму теперішньому місці, тобто вбудований у східну стіну північної нави костелу св. Івана.