Архітектуру бароко в республіці запровадили монастирі, пов'язані з посттридентським оновленням. Особливо важливою була діяльність релігійних архітекторів з Італії. Єзуїт Джованні Марія Бернардоні, архітектор і будівничий, який працював у Польщі між 1583 і 1605 роками на запрошення і замовлення польського єзуїтського провінціала, також працював на приватних замовників - серед них Миколай Кшиштоф Радзивілл "Сєротка".

Цей магнат заснував у Несвіжі костел Божого Тіла та єзуїтський колегіум - один з перших барокових та єзуїтських костелів на території колишньої Речі Посполитої, збудований у 1587-1593 роках за зразком римського храму Il Gesù.

Костел був спроектований за планом латинського хреста, як тринефний з галереями над бічними нефами (нині не існує), з напівкруглою апсидою і куполом на перетині трансепту і нави, з частковим підвалом. Фасад явно натхненний римськими рішеннями. На території костелу було облаштовано цвинтар, а в двох протилежних кутах збудовано дзвіницю та прямокутну каплицю. Церковний комплекс також отримав огорожу. Під костелом знаходиться склепінчаста крипта, в якій поховано понад 100 членів родини Радзивіллів.

Восени 2006 року під керівництвом доктора Ришарда Юркевича фундаменти та крипти костелу Божого Тіла були висушені та гідроізольовані. Фінансування було надано в рамках Програми міністра культури і національної спадщини на прохання Фундації іменних колекцій Цехановецьких.