Надішліть додаткову інформацію
ID: POL-002267-P/165094

Парафіяльний костел Святої Марії та Бернардинський монастир у Сороках

ID: POL-002267-P/165094

Парафіяльний костел Святої Марії та Бернардинський монастир у Сороках


Історична довідка Село розташоване приблизно за 10 км на північний схід від Гвіздеця. Перші згадки про Сороки датуються 15 ст. Власниками маєтку були: родина Трембінських (18-19 ст.), пізніше Марія Борковська, Марцелій Гарлінський, Євгенія Буржинська, Кшиштоф Якубович, Марія Якубович та Саломон Мармарош.

У 18 столітті в селі проживало лише дві сім'ї, які ідентифікували себе як римо-католики. Поступово, однак, кількість віруючих зростала, і в 1873 році в Сороках їх було вже сто шістдесят вісім! Село належало до парафії у Гвіздеці. У 1870-х роках розпочалися спроби побудувати власний парафіяльний храм. У 1873 році в селі збудували дерев'яну церкву, а в 1879 році розпочалася процедура заснування парафії.

Як це часто буває, лише через багато років, у 1908 році, в Сороках було створено незалежну душпастирську одиницю, яка охоплювала села Окно, Рогіне, Слободка Польна, Тарговиця Польна і Вєжбовце. Того ж року в селі було збудовано дерев'яну резиденцію Бернардинського ордену, яка отримала статус монастирського будинку напередодні Другої світової війни.

У 1925 році село отримало власну парафію, з якої Окно було виключено. В іншому склад парафії не змінювався до Другої світової війни. У 1937 році парафія була приєднана до Бернардинського ордену.

Від самого початку експозиції (1908 р.) і до кінця існування повноцінної парафії (1946 р.) душпастирською одиницею опікувався один і той самий парох, о. Феліціян Гомульчак. Напередодні Другої світової війни було пофарбовано інтер'єр храму та добудовано парохію. За часів радянської влади в костелі спочатку влаштували клуб, а в 1955 році знесли будівлю.

Як пише Міхал Курзей у своєму дослідженні будівлі, поляки, які покидали село, не встигли вивезти жодних меблів. Частину рухомого майна забрали до місцевого костелу. Феретрон із зображенням святого Антонія потрапив до православної церкви в Кутах.


Архітектура Будинок був розташований у центрі села, на дорозі з Гвіздець до Городенки. Це була дерев'яна будівля, на фундаментах розміром 13 х 6 метрів. Вівтар був трикутно зімкнений і орієнтований, тобто спрямований на умовний схід, тобто на Єрусалим. З півночі до вівтарної частини примикала ризниця.

Фасади були обшиті дошками. Будівля була вкрита двосхилим дахом з цинковою бляхою. Над завершенням він переходив у пірамідальний дах. Над фасадом височіла вкрита бляхою дзвіниця з пірамідальним дахом. Стіни всередині не були зчленовані, і все було перекрито стелею.

Про будівлю збереглося мало інформації, а фотоматеріалів надзвичайно мало.

Час створення:

1873

Бібліографія:

  • Michał Kurzej, „Kościół parafialny pw. św. Imienia Marii i Klasztor oo. Bernardynów w Sorokach”, w: „Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej”, cz. 1: „Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego”, Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie, 2010, ISBN 978-83-89273-69-74, t. 18, s. 241-244.

Публікація:

13.10.2024

Останнє оновлення:

13.10.2024

Автор:

Michał Dziadosz
Дивитися більше Текст перекладено автоматично

Пов'язані проекти

1