Історична довідка

Парафію заснував між 1373 і 1379 роками Міхал Авданець з Бучача, тодішній власник села. Саме тоді було збудовано першу муровану церкву. У наступні століття будівлю кілька разів перебудовували. У 1761 році власник Бучача Миколай Базилі Потоцький заснував абсолютно новий костел, який існує до сьогодні. Будівля була зведена у 1761-1763 роках. 14 серпня 1763 року костел з усіма п'ятьма вівтарями всередині був освячений львівським архієпископом Вацлавом Ієронімом Сєраковським.

Численні історичні потрясіння не мали значного впливу на функціонування парафії. Серед найчастіше згадуваних фактів - трагічний випадок, що стався у 1890 році. Статуя ангела впала на голову парафіянки, яка невдовзі померла від отриманих травм. У 1930 році було відкрито меморіальну дошку на честь учнів, загиблих у Першій світовій війні та війні 1920 року.

Лише під час Другої світової війни, наслідки якої призвели до багатьох змін на карті Європи, польське населення було вигнане зі східних земель. Радянська влада ліквідувала костел як релігійну споруду і перетворила його на склад. Кістки членів родини Потоцьких, які лежали в крипті, були осквернені і викинуті, щоб на їх місці можна було облаштувати котельню. Протягом десятиліть комуністичного правління будівля занепадала.

Коли Україна відновила свою незалежність на початку 1990-х років, костел повернули католикам. У серпні 1991 року костел було переосвячено. У наступні роки костел зазнав капітального ремонту, ініційованого польським парафіяльним священиком Бучача о. Людвіком Рутиною.

Архітектура

Костел розташований біля підніжжя руїн замку, на захід від міської площі, пресвітерієм на захід. Автор проекту невідомий, хоча деякі теорії можна знайти в найважливіших джерелах. Найпоширеніша з них веде до Бернарда Меретина або (що більш вірогідно) його учня Марціна Урбаніка із Замостя. Професор Ян Островський у своїй праці "Kościoły i klasztory rzskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Том 1" чітко підкреслює, що остаточне визначення авторства на сучасному етапі досліджень неможливе.

Будівля зведена на хрестоподібному плані. Основний матеріал - цегла, фасад був потинькований. Над головним входом міститься напис:

"Бажаючи, щоб у Потоцькій Пилаві було три хрести цілими

Хрестовий дім для Божої слави збудований

РОКУ 1763".

Всередині знаходиться п'ять вівтарів. Головний з них сягає під склепіння пресвітерії, а його центром є картина із зображенням Успіння Діви Марії. Автор головного вівтаря не встановлений. Професор Адам Бохнак приписував роботу Петру Полейовському. Професор Ян Юліуш Островський, натомість, вважає, що за вівтар відповідальні різьбярі з майстерні Пінзеля. На це вказує, серед іншого, схожість з деякими елементами оздоблення костелу в Ходовиці.

До інших важливих елементів, пов'язаних з оздобленням та обстановкою костелу, відносяться:

- Вівтар св. Фаддея разом зі статуєю архангела Михаїла, розташованою у фіналі,

- Вівтар св. Миколая зі статуєю св. Яна Непомуцького у фіналі,

- Вівтар Божої Матері з Лопатки зі збереженими скульптурами (в тому числі фігурами ангелів та уособленнями Мудрості і Любові),

- амвон біля вівтаря св. Фаддея,

- Вівтарний престіл у Страсній каплиці,

- Хрещальна купіль.

Багато предметів церковного оздоблення зникло. Деякі з них зараз знаходяться в музеях та інших культових спорудах, в тому числі і в нашій країні. Завдяки ретельній документації міжвоєнного періоду можна уявити більш детальне внутрішнє оздоблення будівлі довоєнного періоду. Крізь буремні події

У буремних історичних подіях було втрачено кілька важливих і цінних творів мистецтва, зокрема барельєфи з історичними та агіографічними сюжетами.