Внаслідок боїв під час польсько-більшовицької війни в околицях Львова загинуло багато польських солдатів. На місцевому цвинтарі була виділена ділянка військового кладовища для поховання солдатів, загиблих у Буську.

Після Другої світової війни цвинтар був частково зруйнований, вціліло лише 29 могил, розташованих у 7 рядів. Центральною точкою цвинтарної ділянки є високий дерев'яний хрест з бляшаною табличкою, на якій зберігся довоєнний напис, на жаль, вже не повністю розбірливий: "Вірним синам нашої Батьківщини, які загинули в останніх боях за незалежність у 1920 р. / (...) Wdzięność] / Зусиллями польської молоді, зібраної в союзі "Zgoda i Pr[aca]" в Буську в жовтні 1926 р. / Шана польським героям 1920 р.".

Посеред цвинтаря стоїть кам'яний надгробок, увінчаний військовим хрестом, з бляшаною табличкою на честь солдата Станіслава Челаковського. На надгробку викарбувано "Найдорожчому чоловікові і батькові / Покійному / Станіславу / Челаковському / воякові-добровольцю / загиблому при захисті Вітчизни / 16 серпня 1920 р. / присвячується матір'ю, дружиною і дітьми".

Перші реставраційні роботи після періоду повоєнного занедбання були проведені у 1995 році. Польське товариство опіки над військовими похованнями у Львові. Загальна реконструкція кладовища була проведена у 2021 році Фондом "Свобода і демократія" в рамках завдання, співфінансованого програмою Міністерства культури і національної спадщини "Місця національної пам'яті за кордоном"; під час цих робіт на цвинтарі були встановлені плити з іменами воїнів, загиблих у Буську в 1920 році.