Леопольд Станіслав Блотніцький (1817-1879). Здобув освіту в галузі цивільної та військової інженерії, а також архітектури в Берліні, Відні, Мюнхені, Лондоні та Парижі. Його зв'язок зі Швейцарією розпочався 1853 року, коли він обійняв посаду кантонального архітектора Женеви. На цій посаді він брав участь у проектах, серед яких розширення кільцевої дороги міста. Близько 1858 року було розпочато його проект, який передбачав прокладання нових вулиць та зведення мосту Монблан. Його внесок у створення сучасної транспортної інфраструктури Женеви, незважаючи на пізніші модифікації, залишається довготривалою міською спадщиною. Блотніцький також брав участь у проектуванні залізничних вокзалів, у тому числі для міст Люцерн і Вінтертур (у 1874 році). Його досягненням також є план залізничного тунелю під Майрінгеном у Бернських Альпах. Однак його блискуча кар'єра головного інженера швейцарських залізниць була раптово перервана смертю, що призвело до його швидкого занепаду в невідомість. Його робота, яку пам'ятають сьогодні, - це Фрайбурзький віадук. У 1856 році Блотніцький обійняв посаду кантонального архітектора Фрайбурга, але залишив її вже у 1859 році з незрозумілих причин. Пізніше, у зв'язку з проектом розширення казарм у Туні, він переїхав до кантону Берн.