Клеменс Колачковський ( нар. 1793 р. у Познані, пом. 24 вересня 1873 р. у Дрездені) — з роду Абданків, генерал, учасник наполеонівської кампанії 1812 року та Листопадового повстання, під час якого обіймав посаду командувача інженерних служб та генерального інтенданта. Кавалер французького Ордена Почесної легії та польського Ордена «Віртуті Мілітарі». Автор багатотомних «Спогадів».

Старий католицький цвинтар, на якому розташовано багато могил відомих особистостей, належить до найвизначніших культурних об’єктів Дрездена. Цей некрополь залишається одним із найстаріших місць поховання, що існують донині. Історія кладовища починається… з весілля. У серпні 1719 року герцог Саксонії, майбутній Фрідріх Август II, одружився з австрійською герцогинею Марією Йозефою. Урочисті святкування з вишуканою пишністю тривали у величному Дрезденському палаці протягом багатьох днів. Однак уже у шлюбному договорі від 10 квітня 1719 року було передбачено й інші аспекти життя. У письмовій формі було визначено, що в євангелічно-лютеранській Саксонії католицьким членам придворної родини з боку княгині буде забезпечено спеціальне місце поховання. Князь-електор Фрідріх Август I 20 жовтня 1720 року у Варшаві, як Август II (король Польщі), надав дозвіл на створення такого місця. Однак лише 25 жовтня 1723 року було видано виконавчий наказ. У цьому досить обширному наказі вимагалося:

Міська рада Дрездена має бути докладно поінформована про прізвище, вік, службове становище та причину смерті померлого, а також про дату поховання.

а також:

Померлого слід ховати в абсолютній тиші, без похоронної процесії; похоронній колоні можуть супроводжувати не більше двох карет, поховання має відбуватися за зачиненими воротами.

8 листопада 1723 року з’явилася ще одна королівська декларація, що стосувалася виконавчого розпорядження. Вона дозволяла, щоб також католицькі придворні короля та спадкоємці престолу могли користуватися цією привілеєм (бути похованими тут). До завершення будівництва та введення кладовища в експлуатацію минуло ще кілька місяців. Першим там було поховано італійського актора Філіпа Молтено (16 лютого 1724 р.). Того ж року відбулося ще 27 поховань. Для померлих католиків, які не належали до двору, ворота кладовища залишалися зачиненими.

Після смерті Августа Сильного в 1733 році його син, курфюрст Саксонії Фрідріх Август II та король Польщі Август III, за заступництвом своєї дружини Марії Йозефи, надав католикам більше прав і свобод, ніж його батько. Він «відкрив» кладовище для всіх католиків спеціальним королівським декретом від 9 вересня 1738 року. Кладовище розширювали у 1740 та 1842 роках, однак подальше просторове розширення вже було неможливим. У 1874 році було засновано Нове католицьке кладовище, розташоване на відстані приблизно 1 кілометра, на вулиці Бремер-штрассе.

З 1697 по 1763 рік, коли саксонські курфюрсти одночасно були королями Польщі, багато поляків жили та перебували при саксонському дворі. За часів Августа II Сильного близько 20 % чиновників у Дрездені становили поляки. Наступні хвилі припливу польського населення були пов’язані з еміграцією після невдалих визвольних повстань: Листопадового та Січневого. На кладовищі Alte Katholischer Friedhof можна знайти могили понад 50 осіб польського походження.

Окрім поляків, на цьому кладовищі поховані представники відомих дрезденських родів, а також митці, які формували багатокультурний ландшафт Саксонії, серед яких варто згадати: Бальтазара Пермозера (1651–1732), Джованні Баттіста Казанову (1728–1795), Франца Герхарда фон Кугельгена (1772–1820), Ерменегільдо Антоніо Донадіні (1847–1936).

Технічні дані: колона та меморіальна дошка — мармур; п’єдестал — граніт; висота — приблизно 420 см