Пьотр Антоні Штейнкеллер (1799-1854), народився у Кракові, син Пьотра Штейнкеллера та Юзефіни, уродженої Фрей, купець, промисловець та економічний діяч.

Після смерті батька виїхав до Відня, де здобув комерційну освіту та пройшов банківську практику. Повернувся до Кракова у 1818 році, перебравши на себе управління сімейним бізнесом. Незабаром він почав інвестувати в Краківську республіку, заснувавши, серед іншого, вугільну шахту і цинковий завод поблизу Явожно. Він був піонером сучасних соціальних практик, таких як трудові контракти та будівництво житла для робітників, а також ініціював будівництво першої шахтарської лікарні в Явожно.

У 1825 році переїхав до Варшави, де заснував торговий дім, інвестував у шахти і металургійні заводи в басейні Домброви та розвивав річкове судноплавство. Він був одним з ініціаторів будівництва залізниці Варшава-Відень, але через фінансові проблеми його діяльність закінчилася банкрутством у 1849 р. Штейнкеллер повернувся до Кракова, де помер від серцевого нападу.

Був одружений двічі: на Анелі Антонін та Марії Леманській. Мав синів Йозефа, Альфреда, Александра, Едварда та Генріха Артура, а також доньку Пауліну.

• Polski Słownik Biograficzny, t. 43, s. 336-342.