Розташований у південній частині Старого міста Нюрнберга, Німецький національний музей, створений з метою збереження та популяризації німецької культури, зберігає у своїй колекції предмети, які демонструють глибокі культурні та історичні зв'язки між колишньою Польщею та колишнім Рейхом.

Історія колекції

Німецький національний музей, заснований у 1852 році, був створений з ініціативи франконського колекціонера Ганса фон унд цу Ауфсеса (1801-1872). У 1830-х роках Ауфзес, який роками прагнув створити музей, присвячений німецькій історії, зробив свою приватну колекцію німецьких архівних матеріалів, документів і творів мистецтва доступною для широкої публіки в Нюрнберзі. Паралельно він почав розробляти концепцію германського музею, який би зберігав і популяризував пам'ятки з німецькомовних регіонів, ставши місцем для "об'єднання літературних і мистецьких джерел". Остаточний поштовх цій ідеї дав провал проекту об'єднання німецьких держав 1848 року.

У 1857 році музей отримав штаб-квартиру в архітектурному комплексі XIV століття, що складається з колишніх картузіанського костелу та монастиря. У зв'язку з динамічним зростанням колекції, у 20 столітті приміщення музею було значно розширено.

Колона з польським вироком

У 1993 році перед входом до музею було встановлено скульптурну інсталяцію "Шлях прав людини", спроектовану ізраїльським художником Дані Караваном (1930-2021). Інсталяція складається з 30 колон, що символізують статті Загальної декларації прав людини. На кожній колоні є напис німецькою та однією з 30 іноземних мов. Колона з написом польською мовою містить уривок з шостої статті Конвенції: "Кожна людина має право на визнання її правосуб'єктності повсюди". Розміщення цієї інсталяції в самому центрі Нюрнберга має особливий символічний підтекст через судові процеси над злочинцями Третього Рейху, що проходили неподалік, в Міжнародному військовому трибуналі в 1945-1949 роках.

Колекція Полониці

Німецький національний музей має багату колекцію германських предметів, пов'язаних з польськими правителями, гравюр польських художників, створених у Німеччині, або вівтарних картин Яна Поляка (бл. 1435-1519), який творив у Німеччині.

Одним з найцінніших експонатів, пов'язаних з Польщею, є поліхромна модель ренесансної надгробної скульптури Міколая Гербурта Одновського (1482-1555), виконана з липи. Представлена в частині постійної експозиції у західному крилі музею, модель була використана у 1551 році для виготовлення латунного відливка надгробної фігури Одновського, виконаного німецьким гравером з Нюрнберга Панкрацієм Лабенвольфом, який після смерті магната був переданий на зберігання до Латинської катедри у Львові. Зображення зануреного у сон лежачого шляхтича в обладунках, з головою, підпертою рукою, нагадує іконографію італійських надгробків. Цей тип надгробків, замовлений Одновським за життя, був дуже популярним у Речі Посполитій у XVI ст. Своєю популярністю він завдячує королеві італійського походження Боні Сфорца д'Арагона, яка привезла до Польщі італійських митців.

Миколай Одновський, гербу Гербурт, належав до групи близьких радників королеви Бони. У 1535-1555 роках він обіймав різні політичні посади, зокрема перемишльського каштеляна, красноставського старости, сандомирського воєводи, краківського воєводи та генерального старости Русі.