У вересні 1939 року тисячі цивільних і військових біженців перетнули польсько-угорський кордон. Завдяки прихильності угорської влади та суспільства поляки знайшли притулок і отримали турботу. Військове міністерство Угорщини опікувалося військовими інтернованими, а Міністерство внутрішніх справ - цивільними. Кількість польських військових інтернованих у початковий період вигнання оцінюється приблизно в 33 000 рядових і офіцерів, розподілених по таборах.

На компактному цвинтарі в Будакешах знаходиться 15 могил польських військових біженців, які загинули під час Другої світової війни. Серед них 5 солдатів і офіцерів Війська Польського (у тому числі один невідомий).

У 1978 р. впорядкування ділянки цвинтаря здійснили працівники Жешувського підприємства благоустрою, які працювали за контрактом в Угорщині, у рамках так званої соціальної справи. У 2009 році Рада охорони місць боротьби і мучеництва перебудувала ділянку цвинтаря, надавши їй однорідного вигляду: встановили нові могильні хрести і головний хрест, виконані з граніту. Ділянка займає прямокутну площу, обмежену шістьма кам'яними стовпами з того ж каменю. На головному хресті викарбувано напис польською та угорською мовами: "Полякам / які в роках / 1939-1945 / спочили вічним сном / далеко від / рідної землі / Співвітчизникам".