Вітелон — випускник Падуанського університету

Палаццо дель Бо на вулиці Віа VIII Феббрайо — це історична резиденція Падуанського університету, про який вже можна було прочитати на сторінках Інституту «Полоніка». Тут, у колишньому палаці м’ясника або, як вважають інші, корчмі (звідси і бичача голова на гербі), вже 800 років проводяться заняття. З моменту заснування цей університет, другий найстаріший в Італії та п’ятий у світі, спирався на особисту відданість вчених і мислителів.

У 1222 році група професорів і студентів, на знак протесту проти загрози незалежності науки, покинула Болонський університет і заснувала вищий навчальний заклад, відомий нам і донині. Її девізом стало гасло: Universa Universis Patavina Libertas (Свобода Падуї є загальною для всіх).

Серед найвидатніших падуанських вільнодумців беззаперечне місце посідав Галілей, один із найвидатніших фізиків усіх часів. Окрім суто наукового доробку, цей вчений епохи Ренесансу увійшов в історію також завдяки конфлікту з церквою та Великою інквізицією. Причиною цього став його opus magnum — «Діалог про дві найважливіші системи світу», у якому він запекло відстоював тези Миколая Коперника, який, до речі, також був випускником Падуї. І саме ця дерев’яна кафедра, з якої Галілей викладав і яка збереглася понад 400 років, стоїть у центрі зали під назвою «Sala dei Quaranta», тобто «Зала Сорока», у Палаццо дель Бо. На стінах навколо поїденого часом кафедри висять сорок портретів видатних студентів Падуанського університету. Серед них ми знаходимо зображення Вітелона.

Портрет Вітелона в Палаццо дель Бо

У порівнянні з кафедрою Галілея, що пам’ятає XVII століття, портрет Вітелона не виглядає надто старим. Так само й інші картини, зібрані в Залі Сорока в Палаццо дель Бо, хоч і здаються старими, але є сучасними. Вони були написані в 1942 році Джаном Джакомо Даль Форно та розміщені в інтер’єрі, оформленому архітектором Джо Понті. Замовником був тодішній ректор Карло Анті. Як можна припустити, згідно з його задумом усі персонажі були одягнені в ренесансні вбрання та наділені ренесансними атрибутами.

Саме таким зображений і Вітелон. У біло-сірому кафтані, що нагадує крила голуба, прикрашеному геометричними візерунками. З головним убором, що є варіацією на тему сплощеного берета, званий шапероном, з характерною стрічкою, що спадає з боку голови. Учений в одній руці тримає згорнутий пергамент, у другій — кутник. Зліва на картині написано «Вітелло Полакко», а праворуч — «XIII Secolo» (XIII століття), оскільки точна дата його народження невідома.

Вітелон — перший польський вчений

Фотографія є двовимірним носієм і нерідко спотворює реальні властивості предметів. Так само відбувається і у випадку з картинами із Sala dei Quaranta. Адже здається, що вони утворюють єдину площину. Насправді ж кожна з них є окремим цілим, хоча й висять одна поруч з іншою.

Безсумнівно, така ілюзія заінтригувала б самого Вітелона. Адже він, серед іншого, був автором трактату (такого ж об’ємного, як і його назва): «Математика Вітелона, вченого з оптики, тобто про сутність, причину та падіння променів зору, кольорів та форм, що загалом називають перспективою», — десять книг. На цей твір посилалися у своїх дослідженнях Леонардо да Вінчі та Микола Коперник, а астроном Йоганнес Кеплер навіть вказав ім’я Вітелона в назві своєї дисертації.

На жаль, про саме життя Вітелона, першого польського вченого, не можна багато сказати. Ми точно знаємо, що його мати була полькою, а він сам писав про себе «in nostra terra, scilicet Polonia», тобто «на нашій землі, тобто в Польщі». Вважається, що він народився на межі третьої та четвертої декади XIII століття в околицях Легніці, але джерел, що підтверджують цю гіпотезу, бракує. Так само таємницею залишаються дата та місце смерті Вітелона, хоча є підстави вказувати на близький до нього Вроцлав.

На щастя, збереглися твори, що свідчать про велич їхнього автора. Ці пророчі праці лягли в основу сучасної психології сприйняття, надзвичайно збагатили оптику, метеорологію та — увага! — демонологію. Адже Вітелон, який був у Падуї одним із перших іноземних студентів і там вивчав канонічне право, написав також «Трактат про головну причину покаяння та про природу демонів».

Вітелон, Кохановський та Батори — що їх об’єднувало?

Хоча Вітелон і був одним із перших Natio Ultramontana, тобто приїжджих з-за гір (тобто Альп), як називали студентів з-поза меж Італії, він не єдиний поляк у падуанському залі слави. У Залі Сорока в Палаці, праворуч від Вітелона, висить портрет Клеменса Яніцького, доктора філософії та поета, який писав латиною. Ще правіше розміщено портрет Джованні Кохановського, адже саме так італійці записують ім’я Яна з Чарноласа. Ліворуч, нижче картини Вітелона, можна помилуватися портретом Стефана Баторія, якому приписують угорське походження, але в падуанських музейних матеріалах наголошується, що він був королем Польщі. Цікаво, що немає впевненості в тому, що монарх навчався в Падуї.

Праворуч від Кохановського варто згадати Франциска Скорню де Полочо — Францишка Скарину з Полоцька. У Падуві вказано руську національність, хоча сьогодні слід було б написати — білоруську. Однак безсумнівно, що він був пов’язаний із Реччю Посполитою як гуманіст XVI століття та автор першого перекладу Біблії руською мовою. Спочатку він навчався у Кракові, а через кілька років, вже як доктор медицини з Падуї, заснував у Вільнюсі першу друкарню у Великому Литовському Королівстві.

Однак підкреслимо, що мудреців і творців, які прибули до цього навчального закладу «з-за гір», було значно більше, ніж лише згадані.

«Око не отримує жодної іншої інформації, окрім світла, кольору та кутової величини», — писав Вітелон. У умовах невблаганно коротких днів і довгих ночей саме світло є тим, за чим ми сумуємо найбільше. Тож, можливо, у мить осінньої тиші, плануючи майбутні подорожі, чимало з нас додадуть до своїх італійських канікул візит до Sala dei Quaranta у Palazzo del Bo…

У Залі Сорока (degli Quaranta) у Палаццо дель Бо, тобто головному корпусі Падуанського університету (Università Degli Studi Di Padova), знаходяться картини 1942 року авторства Джано Джакомо Даль Форно. Замовником картин був Карло Анті, тодішній ректор.

На фресках зображені:

- Вітелон,
- Клеменс Яніцький,
- Ян Кохановський,
- Франциск Скарина,
- Стефан Баторій.