Август Замойський оселився в Сен-Клар-де-Рів'єр поблизу Тулузи в 1958 році, після переїзду з Парижа. Там він придбав житлову ферму з майстернею і садом, де спроектував власну гробницю: земляний горбок з увінчаною скульптурою "Воскресіння", завершену незадовго до його смерті. Зараз він похований разом з дружиною Елен на кладовищі за церквою, де останки скульптора були ексгумовані у 2012 році у зв'язку з продажем маєтку. Латинський напис на табличці, розміщеній на надгробку, називає Августа Замойського "comesa" (граф). Скульптура також була перенесена до нової гробниці, яка таким чином втратила свою ретельно скомпоновану ситуацію - на пагорбі, серед дерев приватного саду, де скульптурна фігура вигиналася дугою і піднімалася з могили. Така концепція власного надгробка залишається безпрецедентною у світовому мистецтві. Замойський працював над цим твором з початку 1960-х років, спочатку не надаючи йому відкритих релігійних відсилань. Насправді, він вже проектував свій надгробок у 1950-х роках, кілька разів змінюючи свої ідеї. Зрештою, зміст скульптури визначила сентенція, написана на стіні майстерні і неодноразово згадувана в листах художника: "Натягнутий лук - це життя, а мета його стріли - смерть".

У листі до нью-йоркського арт-дилера Симона Шоше від 26 серпня 1967 року він писав "Смерть, звичайно, в тому сенсі, що день народжується з ночі. Ви бачите на малюнку, що руки і ноги прибиті до землі, з якої людина, натягнута, як лук, прагне вирватися до Неба, до Абсолюту, але турботами існування вона ув'язнена доти, доки нас не покличуть, доки ми не дозріємо "знанням", доки життєвий досвід не викує нас в істоту, гідну вічного життя".

Ідея вдосконалювалася протягом кількох років, і остаточна форма вигнутої фігури була створена близько 1967 р. Лише в 1968 р. Замойський назвав готову скульптуру "Воскресіння". Також були створені зменшені копії, зліпки з яких зберігаються в сімейній колекції, а одна з них була придбана Шоше. Скульптура є вершиною останнього етапу творчості Замойського, етапу "нового експресіонізму", як його описала монографія про творчість митця Зофія Коссаковська-Шанайца.