Бронзова статуя кентавра на невеликому кам'яному постаменті стоїть дещо захована у сквері в задній частині історичної будівлі ратуші, неподалік від собору. Типова для робіт Міторая, вона ідеально вписується в пейзаж тосканського містечка художника: квазі-античний торс, міфологічний безрукий кентавр і фрагменти погруддя, вирізьблені на постаменті, створюють враження колекції античних знахідок.

Скульптор оселився в П'єтрасанті наприкінці 1980-х років, заснувавши там майстерню. Розташоване неподалік від Каррари, містечко славиться своїми каменярами, що спеціалізуються на мармурі, а також чудовими бронзоливарними майстернями. Тут працювало і жило багато митців з різних країн, зокрема Фернандо Ботеро, чиї скульптури стоять у місті поруч з роботами Міторая. Польський скульптор також займався розписом ратуші та скульптурою в одному з костелів міста. Він кілька разів звертався до мотиву кентавра у своїх роботах, одна версія, наприклад, була виставлена перед краківським Залом тканин під час великої ретроспективи Міторая у 2005 році, інша була встановлена у 2003 році в лондонському районі Кенері-Уорф. У Мілані один з них був реалізований у 1991 році. "Фонтан кентавра". Скульптура з П'єтрасанти має типові риси "концептуального класицизму" Міторая, що оперує легкими асоціаціями та формальними парадоксами, які їх підривають. Здавалося б, антична бронзова статуя, що нагадує стиль грецьких скульптур класичного періоду, збагачена (або збіднена) різними абсурдними вставками і вирізами: квадратний отвір з людською головою в боці коня, фрагмент, що нагадує обладунки, які сповзають з п'єдесталу, голови, встромлені в цоколь, спис, що стоїть, незважаючи на відсутність рук, які повинні були б його тримати.