Портретний медальйон композитора розмістили на чудовій композиції з валунів уздовж головної алеї верхнього парку в південній частині курорту. Ініціатива належала групі польських емігрантів, і їхньою первісною ідеєю було увічнити пам'ять про будинок, в якому жив композитор. Однак муніципальна влада відмовила у встановленні меморіальної дошки на фасаді будинку.

Попель був автором кількох пам'ятників, найвідомішими з яких залишаються пам'ятники Адаму Міцкевичу у Львові 1904 року та Тадеушу Костюшку у Вашингтоні 1907-1911 років; він також спеціалізувався на релігійній скульптурі та портретах (у тому числі медальйонах). Робота з Карлових Вар повністю забута, про неї також рідко згадують серед вшанувань Шопена. Це один з найбільш художньо цікавих (особливо як квазі-природна, романтична композиція в ландшафті) пам'ятників у курортному парку, де вшановано багатьох відомих культурних діячів, відвідувачів курорту.

Шопен відвідав Карлові Вари, тоді вже один з найвідоміших європейських курортів, у 1835 році, щоб зустрітися з батьками. Там він познайомився з кількома польськими емігрантами, в тому числі з Казимиром Бродзінським.