Будинок Галицької ощадної каси у Львові (тепер Музей етнографії та художнього промислу Національної академії наук України, проспект Свободи, 15) збудований у 1889-1891 роках архітектором Зиґмунтом Кедзерським за проектом і під керівництвом Юліана Октавіана Захарієвича (1837-1898) на території колишнього Англійського готелю. Це було не перше приміщення найстарішої галицької кредитної установи, створеної з ініціативи Національних Штатів у 1842 році та офіційно відкритої 1 січня 1844 року. Першим місцем розташування була міська ратуша, а потім приміщення на вул. Маєровській, 2 (тепер вул. Січових Стрільців).

З 1 жовтня 1891 року Галицька ощадна каса продовжила свою діяльність вже у новій будівлі, яку у 1900 році було детально описано в журналі "Архітектор. Щомісячний журнал, присвячений архітектурі, будівництву і мистецькій промисловості" (№ 1): "Автором цієї праці є покійний Юліан Лвіґруд Захарієвич, професор архітектури Львівської політехніки. У 1888 році відбувся великий конкурс проєктів будівлі, з якого переможцями стали: Стриєнський і Екельський (1-а премія), Фридерик Оманн (2-а премія), Славомір Одрживольський (3-я премія); крім того, були придбані плани панів Шиллера і Яблонського, Владислава Галіцького і Яна Замейського. Однак керівництво Галицької ощадної каси рекомендувало, щоб будівництво здійснював покійний Захаревич. (...) На другому поверсі над фондом внесків знаходиться зал засідань, над ліквідаційною касою - кабінет довіреної особи, іпотечного директора, над скарбником, кімнатою касового директора, кореспондентів і частково ліквідаційної каси, тут же знаходиться бухгалтерія. Фасад викладений з тарнопільського "Тапківського" каменю (майстер Гора у Львові) та жовтої цегли, дахи вкриті сланцем, обрамлені мідною бляхою, щедро позолочені, головні сходи отримали алебастрову балюстраду, майоліка на фасаді виконана Національною експериментальною станцією під керівництвом інженера Кшеша, а купольна група - покійним Марконі. Особливої уваги заслуговують залізні решітки, виготовлені в майстерні пана Дашека у Львові – будівля дуже добре обладнана".

Комплект з двадцяти одного вітража для Галицької ощадної каси виготовила відома і шанована фірма "Tiroler Glasmalerei und Mosaik Anstalt", заснована в Інсбруку в 1861 році Георгом Мадером, Йозефом фон Штадлем і Альбертом Нойхаузером. Вітраж  був створений у 1892 році, як декоративний плафон стелі, для однієї з головних зал колишньої Галицької ощадної каси (відреставрований у 2014 році). Вітражний плафон, круглий у плані, виконаний з дванадцяти однакових сегментів, які радіально розходяться від центральної круглої частини і оточені декоративною облямівкою , служить також джерелом додаткового освітлення приміщення,.

Реставраційні роботи були проведені у 2014 році Фондом культурної спадщини, завдяки фінансуванню з програми Міністра культури і національної спадщини "Охорона культурної спадщини за кордоном". Роботу виконувала команда у складі Евеліни та Роберта Кендзелевських.