У другій половині вересня 1939 р. було організовано центр біженців для поляків у м. Кампулунг-Мушель. Військові інтерновані були розміщені у приватних помешканнях, створивши так званий "закритий табір". У жовтні 1939 року кількість інтернованих перевищила тисячу осіб. Згодом табір було ліквідовано, головним чином через численні втечі. У 1970-х роках на місцевому цвинтарі було знайдено дев'ять польських могил, а в 1976 році тіла були ексгумовані і перенесені до братської могили на тому ж цвинтарі. Інформація від родини Станіслава Сєканеця, авіамеханіка 2-го повітряно-десантного полку, який загинув у Кампулунгу 19.10.1939 р., викликала у 1971 р. інтерес тодішньої Ради з охорони пам'яток боротьби і мучеництва до румунських могил біженців. До того часу (на основі інформації Посольства Польської Народної Республіки в Бухаресті) вважалося, що на території Румунії немає польських поховань часів Другої світової війни.обеліск на братській могилі має форму прямокутника з іменами на ньому. В основі - ширший блок з написом двома мовами. Текст польською мовою: "ПАМ'ЯТІ СОЛДАТІВ І ПОЛЬСЬКИХ ГРОМАДЯН / ЯКІ ЗАГИНУЛИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ / В М. КОМУЛУНГ МУШЕЛЬ".