Rogosi manor and park complex in Ruusmäe, view from the park side, фото Mirek Osip-Pokrywka, 2023, всі права захищені
Альтернативний текст фотографії
Rogosi manor and park complex in Ruusmäe, view from the courtyard, фото Mirek Osip-Pokrywka, 2023, всі права захищені
Альтернативний текст фотографії
Садибно-парковий комплекс Рогозі в Руусмяе, фото Mirek Osip-Pokrywka, 2023, всі права захищені
Альтернативний текст фотографії
Rogosi manor and park complex in Ruusmäe, facade of the main building, фото Mirek Osip-Pokrywka, 2023, всі права захищені
Альтернативний текст фотографії
Rogosi manor and park complex in Ruusmäe, entrance gate, фото Mirek Osip-Pokrywka, 2023, всі права захищені
Альтернативний текст фотографії
Rogosi manor and park complex in Ruusmäe, view through the vault of the gate tower, фото Mirek Osip-Pokrywka, 2023, всі права захищені
Альтернативний текст фотографії
 Надішліть додаткову інформацію
ID: POL-001995-P

Садибно-парковий комплекс Рогозі в Руусмяе

ID: POL-001995-P

Садибно-парковий комплекс Рогозі в Руусмяе

У південно-східному кутку Естонії, прямо на кордоні з Латвією, розташований садибно-парковий комплекс Рогосі, що адміністративно належить до села Руусмяе. Ця назва використовується з 1939 року, коли географічна номенклатура була змінена на естонську. Попередня назва маєтку Рогози (польською Рогозин) походить від імені Станіслава Рогозинського, який був польським власником цієї місцевості на початку 17 століття. Хоча перші згадки про село з'являються лише наприкінці 16 століття, існує припущення, що тут міг знаходитися середньовічний замок (або укріплений кастеллум). На це вказують топографічні умови та доволі унікальне просторове планування будівель, схоже на типові колишні оборонні споруди: укріплене прямокутне подвір'я, оточене з трьох боків водними перешкодами (можливо, колись це був рів). Вищезгаданий Станіслав Рогозинський був комісаром, відповідальним за цю частину Інфлянтів на підставі королівського мандату Сигізмунда ІІІ Вази. Він керував маєтком від 1603 року до середини 1720-х років. У цей час внаслідок воєнних дій садибні будівлі були сильно пошкоджені, а з окупацією цих земель Швецією весь маєток перейшов у власність родини фон Лібсдорфів. Нові власники перебудували садибу спочатку в стилі бароко, а коли маєток перейшов до родини фон Глазенапсів (як подарунок), йому надали форми раннього неокласицизму. Маєток був націоналізований у 1919 році, а з середини 1930-х років садибні будівлі були пристосовані для освітніх цілей, і ця діяльність триває донині.

Збережений корпус садибного комплексу відображає архітектурне середовище 19 століття, тобто періоду його останньої реконструкції. Планування садиби складається з чотирьох флігелів, які оточують просторе прямокутне подвір'я розміром 60 м х 80 м. В'їзд до комплексу здійснюється через східне крило, на центральній осі якого збудована склепінчаста надбрамна вежа, увінчана стилізованою башточкою. Головною спорудою садибного комплексу є західне крило, де розташований репрезентативний неокласичний двоповерховий корпус, поставлений на основі витягнутого прямокутника. З південним флігелем він з'єднаний компактним корпусом, а з північним - невисоким муром, в якому влаштовано прохід до садибного парку, що прилягає із заходу. Крім головного корпусу, інші три флігелі мають одноповерхову забудову. Головний будинок мав представницьку функцію і саме тут мешкали власники маєтку. Інші флігелі являли собою допоміжні приміщення садиби, в тому числі кухню, лазню, каретний двір, столярню, стайню та квартири для прислуги. Частина комплексу (південний і північний флігелі) була частково відреставрована на рубежі 20-21 століття. Зараз у комплексі розташовані школа, дитячий садок, бібліотека, невеликий музей, молодіжний культурний центр і гостьовий гуртожиток. У Рогосі кілька разів проходили "Дні польської культури", організовані за участю посольства Польщі в Таллінні, в яких брали участь польські мистецькі колективи, в тому числі танцювальний ансамбль "Полонез" з Нарви. Значну частину садибного парку займає шарувате озеро Руусмяе (також відоме як Рогойс, Рогасі або Хайнярв) з площею водної поверхні 4,8 га і максимальною глибиною понад 11 м.

Na południowo-wschodnim krańcu Estonii, tuż przy granicy z Łotwą znajduje się zespół dworsko-parkowy Rogosi, administracyjne przynależący do miejscowości Ruusmäe. Nazwa ta funkcjonuje od 1939 roku, gdy przeprowadzono zmianę nazewnictwa geograficznego na język estoński. Wcześniejsza nazwa majątku Rogosi (w polskiej wersji językowej Rogozin) pochodzi od Stanisława Rogozińskiego, który był polskim właścicielem tych terenów na początku XVII wieku. Mimo, że pierwsze zapisy dotyczące miejscowości pojawiają się dopiero pod koniec XVI wieku, istnieje przypuszczenie, że w tym miejscu mógł znajdować się średniowieczny zamek (lub kasztel obronny). Wskazują na to warunki topograficzne i dość unikalny przestrzenny układ zabudowy zbliżony do typowych dawnych założeń obronnych: ufortyfikowany prostokątny dziedziniec otoczony z trzech stron barierami wodnymi (być może niegdyś była to fosa). Wspomniany wcześniej Stanisław Rogoziński był komisarzem zarządzającym tą częścią Inflant w oparciu o królewskie pełnomocnictwa Zygmunta III Wazy. Majątek w jego władaniu znajdował się od roku 1603 do połowy lat 20. XVII wieku. Wówczas w wyniku działań wojennych zabudowania dworskie uległy poważnym zniszczeniom, zaś wraz z zajęciem tych ziem przez Szwecję cały majątek przeszedł na własność rodziny von Liebsdorff. Nowi gospodarze odbudowali dwór najpierw w stylu barokowym, następnie gdy posiadłość przeszła w ręce rodu von Glasenapps (jako wiano) nadano jej formę wczesnego neoklasycyzmu. W 1919 roku nastąpiła nacjonalizacja majątku, a od połowy lat 30. XX wieku zabudowania dworskie zaadaptowano do celów edukacyjno-oświatowych, która to działalność jest kontynuowana współcześnie.

Zachowana bryła zespołu dworskiego odzwierciedla architektoniczne założenie z XIX wieku, czyli okresu ostatniej jego przebudowy. Układ dworski tworzą cztery skrzydła zamykające obrysem obszerny prostokątny dziedziniec o wymiarach 60 m x 80 m. Wjazd na teren zespołu poprowadzi przez skrzydło wschodnie, gdzie na jego osi środkowej wybudowano sklepioną wieżę bramną, zwieńczoną stylizowaną wieżyczką. Budowlą główną zespołu dworskiego jest skrzydło zachodnie, gdzie usytuowano reprezentacyjny neoklasycystyczny dwukondygnacyjny budynek osadzony na bazie wydłużonego prostokąta. Jest on połączony zwartą zabudową ze skrzydłem południowym, zaś z skrzydłem północnym niskim murem, w którym znajduje się przejście na teren przylegającego od strony zachodniej parku dworskiego. Poza budynkiem głównym pozostałe trzy skrzydła mają zabudowę parterową. Budynek główny pełnił funkcje reprezentacyjne i tutaj mieszkali właścicieli posiadłości. Pozostałe skrzydła stanowiły zaplecze dworskie, gdzie znajdowały się, m.in.: kuchnia, łaźnia, powozownia, stolarnia, stajnia i mieszkania dla służby. Część kompleksu (skrzydło południowe i północne) na przełomie XX / XXI wieku została częściowo odrestaurowana. Obecnie w zespole mieszczą się: szkoła, przedszkole, biblioteka, niewielkie muzeum, młodzieżowy ośrodek kultury i noclegowy dom gościnny. W Rogosi kilkakrotnie odbywały się organizowane przy współudziale ambasady RP w Tallinie „Dni Kultury Polskiej”, w których uczestniczyły polonijne zespoły artystyczne, m.in. Zespół Tańca „Polonez” z Narwy. Znaczną część parku dworskiego zajmuje warstwowe jezioro Ruusmäe (nazywane również Rogois, Rogasi lub Hainjärv) o powierzchni lustra wody 4,8 ha i maksymalnej głębokość ponad 11 m.

Пов'язані особи:
Час створення:
19 століття (остання реконструкція)
Автор:
Mirek Osip-Pokrywka
Дивитися більше Текст перекладено автоматично

Пов'язані проекти

1
  • Katalog poloników Дивитися