Зиґмунт Березовський (1891-1979), народився на Потьомківці в Києві, помер у Лондоні, син Віктора і Марії, уродженої Врублевської, польський правник, журналіст, політик і громадський діяч, депутат Сейму першого, другого і третього скликань у Другій Речі Посполитій від Народно-національного об'єднання і Національної партії. Вивчав право у Кракові та Києві. Був членом Союзу польської молоді "Зет", Національної ліги (з 1915 року) та Польської міжпартійної союзної ради під час Першої світової війни. Був генеральним секретарем Польського виконавчого комітету в Русі (1917-1919), а також генеральним секретарем Польського товариства охорони прикордоння. Зголосився добровольцем до Війська Польського (1920). З 1922 по 1935 рік був депутатом Сейму. Був членом клубу Народно-національного союзу, активістом ЗЛН і СН, членом Виконавчої управи Великопольського табору (з 1926 р.), Виконавчої ради СН (з 1928 р . ) і таємного керівництва СН, так званої Дев'ятки (з 1936 р.) , редактором періодичних видань: "Polityka Narodowa" та "Warszawski Dziennik Narodowy". Під час окупації представляв СН у Раді національної єдності. У 1944-1949 роках був міністром внутрішніх справ в емігрантських урядах Томаша Арцишевського і Тадеуша Коморовського.