Зиґмунт Ланґман (1860-1924) - польський скульптор. Його батько та син також були скульпторами. У 1877 році він розпочав навчання у Школі образотворчих мистецтв, де з перервами навчався у Марцелія Ґайського та Валерія Ґадомського до 1887 року. Продовжив навчання в Мюнхені, де отримав диплом, та в Римі під керівництвом Джуліо Монтеверде. Однією з його перших робіт був рельєф орла Пяста на Флоріанській брамі, виконаний у 1882 році за проектом Яна Матейка. У 1890-1892 роках брав участь у реставрації костелу Святої Марії, створюючи статуї пророків: Єремії, Давида, Даниїла, Ісаї, Йони та Єзекіїля, а також святої Цецилії. З 1912 року працював над статуями для нефа. У 1893 році створив скульптуру священика з учнями, розміщену на фасаді пансіонату Любомирських. Також у 1895 році виконав п'ять скульптур для прикраси фасаду костелу у Вадовіцах. У 1897 році створив шість скульптур, що зображують польських святих, а також статуї святої Цецилії та святого Григорія Великого, які знайшли своє місце в Тарнівському кафедральному соборі. У Перемишльському кафедральному соборі він спроектував і виготовив групу скульптур з одинадцяти, що зображують Гріб Господній, розміщену в головному вівтарі. У 1895 році у співпраці з Томашем Прилінським спроектував епітафію Яна І Ґетца, розміщену в родинній каплиці родини Ґетців, а також гробницю для Томаша Прилінського. У 1900 році створив скульптуру св. Августина, яка прикрашає наву Вавельського собору. Того ж року переїхав до Варшави. У столиці створив такі скульптури, як "Геній техніки" на фасаді Варшавської політехніки, "Наука" для Анатомічного театру, прикраси для Будинку техніків, а також коні з сурмачами, що прикрашають фасад Головної пошти. У 1902 році він створив скульптури Уранії та Афіни, що прикрашали головну браму Варшавського університету. Він також виконував замовлення для різних міст і містечок. Серед його робіт також скульптура Феміди, що прикрашає будівлю суду в Пйотркуві Трибунальському. В Осеці він створив вівтарні фігури та скульптуру Діви Марії, розміщену на фасаді костелу. У 1909 році приніс розп'яття в каплицю св. Хреста, а також фігуру св. Йосипа, розміщену в головному вівтарі костелу св. Йосипа в Кракові - (Подгуже). У 1912 році він повернувся до Кракова і продовжив свою роботу в костелі Святої Марії. У 1912-1914 роках співпрацював з Пієм Велонським над створенням Хресної дороги на Ясній Горі. Він також створював скульптури на жанрові теми, такі як "Вдівець" і "Жебрачка", та міфологічні скульптури, зокрема "Прометей" і "Венера на хвилі". Його роботи виставлялися у Кракові (1884, 1886, 1888, 1894 і 1916), а також у Львові в 1885 році.