Невелика дерев’яна церква з простим однонефним об’ємом, виконана у місцевому архітектурному стилі, який називають «Old Florida» clapboard style. Корпус накритий високим двосхилим дахом, покритим світлою бляхою. Фасади обшиті горизонтальними дошками, пофарбованими в білий колір. Віконні прорізи прямокутні, видовжені, рівномірно розташовані на бічних фасадах.

Над передньою частиною будівлі розташована невелика дзвіниця або сигнальна вежа, обшита аналогічно до основного корпусу, з прямокутними прорізами та наметоподібним дашком, увінчаним хрестом. До будівлі прилягають дерев’яні криті вхідні майданчики з балюстрадами, сходами та пандусом, ймовірно, додані пізніше або відреставровані в рамках пристосування споруди до сучасного використання. Видно два двосхилі дахи у формі кафедри біля входів, дерев’яної конструкції, з частково оголеною деревиною.

Поруч розташоване кладовище, на якому поховані представники колишньої громади.

Дерев’яна каплиця на честь святого Станіслава в Бруксвіллі була зведена у 1915 році невеликою групою польських емігрантів, які оселилися в північній частині округу Хернандо. У 1929 році будівля згоріла, проте місцева громада швидко збудувала нову каплицю, яка існує й донині. Це проста дерев’яна споруда у стилі «Стара Флорида» з обшиванням з дощок.

Велика депресія, бідні ґрунти та хвороби призвели в 30-х роках XX століття до того, що багато мешканців покинули поселення. Незабаром після Другої світової війни у каплиці припинили проводити регулярні щотижневі богослужіння. Відтоді вона перебуває під опікою парафії Святого Антонія Абата в Бруксвіллі. Свята Меса тут зараз відправляється щорічно у свято Всіх Святих або в День поминання померлих. На прилеглому кладовищі поховані перші поселенці та їхні родини.

Протягом десятиліть опіку над каплицею та кладовищем здійснювали родини Бучек та Бадовський. З 1966 року Францішек Бучек допомагав своїй тітці, Вікторії Бучек. Після її смерті у 2000 році, у віці майже 100 років, залишені нею кошти вистачило на утримання об’єкта протягом наступних 20 років.

У 2010 році з ініціативи єпархії Санкт-Петербурга перед каплицею було встановлено меморіальну дошку з описом її історії.

У 2022 році місцеве «Коло Подхалян» № 79, за згодою курії єпархії Санкт-Петербурга, взялося за реставрацію будівлі.