Вітольд Грабовський (1898-1966) народився в Батумі. Під час громадянської війни в Росії воював у польських частинах. У 1919 році працював у Цивільній адміністрації східних територій Мінського повіту. Під час польсько-більшовицької війни брав участь в обороні Вільнюса. У 1922 році закінчив юридичний факультет Вільнюського університету імені Стефана Баторія. Після навчання працював у Делегації польського уряду в уряді Центральної Литви та в Регіональній державній контрольній палаті у Вільнюсі. Був підпрокурором у Вільнюсі (1926) та Пйотркуві Трибунальському (1927). У 1928 році став віце-президентом Окружного суду у Варшаві, а в 1930 році - прокурором Апеляційного суду у Варшаві. Був прокурором на Берестейському процесі. У 1936-1939 роках обіймав посаду міністра юстиції. Після початку війни опинився в Палестині, де розпочав службу в польських збройних силах на Заході, а згодом служив у британській армії і брав участь, зокрема, в лівійській кампанії. З 1943 року входив до складу Британської військової адміністрації (БВА) в Еритреї. З 1943 по 1951 рік був головою окружного суду Асмэри в Еритреї. Потім оселився в Ефіопії, де долучився до юридичної професії в країні. Він був суддею, а також головою кримінальної палати окружного суду Аддіс-Адеби, брав участь у кодифікації ефіопського права та викладав в Університеті Аддіс-Адеби. У 1966 році разом з дружиною Ірен переїхав до Великої Британії.