Чудовий витвір італійської скульптури епохи пізнього Відродження було профінансовано польською колонією гуманістів, що проживала в Падуї в 16 столітті, а віршований присвятний текст написав Ян Кохановський. На жаль, оригінальна велична статуя каштеляна Гнєзненського була розібрана наприкінці 19 століття під час робіт з реготифікації каплиць базиліки. Від нього залишилося лише погруддя, а архітектурні елементи були знову зібрані в кляшторах при костелі.

Еразм Кретковський увічнений в одній з каплиць падуанського санктуарію (первісна назва - Святого Варфоломія), де він був похований у 1558 р. Королівський урядовець помер у Падуї у віці 50 років, під час тривалої подорожі через кілька країн. Пам'ятник на замовлення родичів каштеляна реалізував на місці його поховання його друг Єжи Рокітницький. Роботи були завершені у 1560 р. Окрім коштів, залишених самим Кретковським, ймовірною є участь польських гуманістів та студентів Падуанського університету. Під час свого третього перебування в Падуї текст епітафії склав Кохановський, звеличуючи в ній чесноти і достоїнства кастеляна і земель, якими він подорожував. Від часу спорудження пам'ятник згадувався і вихвалявся в багатьох італійських і польських публікаціях (наприклад, Шимоном Старовольським у 1655 р., Юзефом І. Крашевським у 1858 р.). Архітектурне обрамлення надгробка мало висоту близько 530 см, портрет покійного знаходився на висоті близько 350 см, тому сучасне сприйняття його спотворюється не лише зміненим тлом, але й значно нижчим розміщенням. Скульптура зображує бородатого чоловіка в багато прикрашених парадних обладунках античного стилю. Погруддя приписують кільком видатним італійським скульпторам: Даніелю Катанео, Франческо Сегалі, Алессандро Вітторіа; всі ці атрибуції є досить правдоподібними, але жодна з них поки що не підтверджена. Нинішній вигляд пам'ятника, ймовірно, спроектував професор Камілло Бойто, архітектор, відповідальний за перетворення базиліки наприкінці ХІХ ст. Ймовірно, у 1899 р. роботи над каплицею завершили, прикрасивши її розписами і розмістивши різні польські меморіальні дошки та скульптури.

Погруддя було законсервоване у 2018 році за кошти Національного інституту полоністики.