На піку своєї популярності художник реалізував скульптуру під відкритим небом "Палаюча П'єта" в Данії в Музеї Луїзіани в 1972 році. Потім він поїхав до Швеції, де вже мав кількох друзів і дедалі більше здобував визнання. Протягом кількох років він експериментував із земляними формами, цементними зліпками в землі та вогняними скульптурами.

"Застиглий у землі, підпертий залізними кістками, бетон - це виклик скульптора, який у своїй вулканічній екстравагантності знову прагне аскетичного, однозначного вираження. Серія "Себастьян", що утворює багатогранний пам'ятник пам'яті заручників, розстріляних у Новому Сончі, представляє польське мистецтво на Першій бієнале скульптури під відкритим небом у Монтевідео в 1969 році, а також спалює "Проти війни" перед польським павільйоном на XXXV Венеціанській бієнале.

У цій же техніці Хасіор реалізує скульптуру "Палаюча П'єта" в Данії, випускає на волю жвавий табун коней "Сонячної колісниці" в Сьодерталі поблизу Стокгольма".

(Анна Міцінська, 1977) Сам Хасіор згадував, що директор культурного центру в Сьодерталі Ейе Хогестат спочатку хотів замовити групу, яка була б створена за зразком пам'ятника страченим. "Я відмовився, запропонувавши іншу, стару ідею: кінь-Пегас. (...) Вони "біжать" по пагорбу, порослому соснами, над каналом, яким кораблі заходять у гавань. Їх видно здалеку: збоку вони сріблясто-білі, з суші - червоно-коричневі. Я зробив їх так само, як і попередні монументальні композиції - в землі, на армованому цементі. Мені навіть вдалося самому вирішити проблему їх ризикованої статики (...) Композицію пов'язує ця "сонячна колісниця", намальована лінією білого цементу на схилі пагорба. Тут мене надихнули малюнки епохи вікінгів, які досі загадково прикрашають великі скельні валуни Скандинавії" (заява 1974 року). Цей останній компонент групи не зберігся, як і первісне забарвлення фігур та бетонного купола діаметром близько 1 м, що символізує сонце. Група з восьми кінних фігур розташована на схилі на відстані кількох метрів одна від одної, кожна з них сягає 7 м завдовжки, а найвища - 8 м заввишки.

На спинах скульптур є корита, призначені для легкозаймистої речовини, яку використовують під час вогняних акцій (такі вечори з поезією відбувалися в червні в 1970-х роках, останній - у 1986 році на 10-ту річницю відкриття групи).