Найвидатнішим художником регіону Абруццо у 17 столітті був мазовецький художник, відомий як Маєскі або Маєвій, який отримав освіту в люблінських та краківських колах. Він завершив свій майстерний шлях після 1606 року в Терамо, де оселився і створив численні релігійні твори. Вівтарний образ з собору вважається його найважливішою роботою.

Шість полотен скомпоновані в єдину іконографічну програму в структурі вівтаря святого Берарда (покровителя Терамо) в Сагрестії Нуова в катедральному соборі. На головному полотні зображено Берарда під час папської меси, на бічних полотнах - чудеса святого (повернення зору сліпому, зцілення паралізованої жінки, звільнення в'язня та воскресіння хлопчика). На картині у верхній частині вівтаря зображено Святе Сімейство в оточенні святих Франциска і Леонардо та засновників. Маєвський, який здобув освіту в краківському мистецькому середовищі, часто підписував свої роботи, вказуючи на своє польське походження (місцеву роботу він підписав "Sebastianus Maieschi Polonus"). Вівтарний твір має таку ж анахронічну триптихову структуру, як і робота його вчителя, Станіслава Щербича в Коньсковолі. Маєвський також використовує подібну сувору симетрію композиції та розташування кольорів. В історичній сцені ("Папська меса") принципом є актуалізація всіх реалій та постатей, що є типовим для польського живопису того часу. Постать Берарда, середньовічного єпископа Терамо, здається, створена за зразком польських святих Станіслава та Войцеха. Ефекти світлотіні та колористика, з іншого боку, видають вплив караваджионізму, ймовірно, через близьке неаполітанське середовище. Можливо, одна з фігур у "Папській месі" отримала від художника його риси.