Пам'ятник було відкрито 15.07.1945 року в річницю Грюнвальдської битви. Однак до Америки він потрапив набагато раніше, у травні 1939 року його встановили перед входом до Польського павільйону на Всесвітній виставці в Нью-Йорку. Після завершення виставки її мали відкрити в одному з великих польських міст, але цим планам завадила Друга світова війна. Оцінивши високий клас скульптури, а також беручи до уваги політичну ситуацію і значення скульптури, міська влада вирішила залишити її для Нью-Йорка. Прибувши туди в 1941 році, Островський заручився підтримкою мера міста та організував громадський комітет для публічного показу пам'ятника. Тут художник використав традиційну формулу кінного монумента: на кам'яному постаменті вершник у лицарському вбранні, з короною на голові, сидить на коні, тримаючи в руках два схрещені мечі.

Він вписувався в історичний дизайн всієї польської презентації на нью-йоркській виставці, в якій виділялася лише ультрасучасна вежа перед павільйоном. Однак і вона отримала традиціоналістичну інтерпретацію: "Вежа квадратна, ажурна, збудована із заліза, вкритого золотою фарбою, за зразком польських середньовічних веж. Фактично, вся конструкція павільйону (...) є поєднанням сучасності малюнка з традицією польського середньовіччя" (J. Prądzyński, 1939). "Лицар" Островського був, звичайно, найсильнішим акцентом цієї традиції - до останнього моменту на художника чинився тиск (політично вмотивований, через польсько-німецьку напруженість), щоб його Ягайло став Болеславом Хробрим.

Проект Грюнвальдського пам'ятника Островський розробив ще у 1909 році. На виставці 1939 року в павільйоні також була представлена його статуя Юзефа Пілсудського. Пам'ятник здобув велику популярність, його навіть вважали найпопулярнішим пам'ятником у Нью-Йорку в США.