Лацько (нині Соланівка) - село на околиці Добромиля, де з середньовіччя видобували високоякісну кухонну сіль, відому також у Західній Європі. Копальня мала назву "Солона". У червні 1941 року співробітники НКВС втопили у розсолі в шахті цієї копальні трупи кількох сотень в'язнів, замордованих у Добромильському слідчому ізоляторі та в'язниці. Коли німці увійшли до міста, почалася ексгумація. Останки жертв, які вдалося витягти з шахти, були поховані на кладовищі у братській могилі. Деякі тіла жертв, які не вдалося ексгумувати, назавжди залишилися в шахті. Крім того, в ту ж шахту скидали тіла євреїв, яких німці спочатку змушували ексгумувати жертв НКВС, а потім вбивали.

Приблизно у 2001 року на вершині шахти, де були втоплені тіла вбитих в'язнів, було встановлено пам'ятник. Його автором є Дмитро Крвавич, професор Академії образотворчих мистецтв. Пам'ятник дуже драматичний у своїй експресії - на бетонній плиті викарбувана фігура людини, що скрутилася в смертельній конвульсії; плита оточена сімома хрестами, що нахилилися над нею, як намет, і з'єднані вгорі терновим вінком. Поруч з меморіалом стоїть невелика біла каплиця з вівтарем. Пам'ятник не має жодного напису.