У музеї Бурделя в Парижі зберігається гіпсова фігура польського барда Адама Міцкевича роботи Еміля-Антуана Бурделя (1861-1929), що свідчить про прихильність одного з найвизначніших французьких скульпторів тієї епохи до польської справи.

Статуя є гіпсовим етюдом для бронзової скульптури, що прикрашає пам'ятник Адаму Міцкевичу - пам'ятник, який зараз знаходиться в парку французького типу на Курсі Альберта І. Відкриття пам'ятника 29 квітня 1929 року на його первісному місці, на площі Альма, стало результатом зусиль польсько-французького комітету на чолі з Владиславом Міцкевичем щодо створення пам'ятника в Парижі на честь польського поета, які тривали приблизно з 1908 року.

Виконання замовлення Бурделем

Бурдель прийняв замовлення на створення пам'ятника Міцкевичу в 1909 році через свою любов до літературної вигадки та віру в майбутню незалежність Польщі. Саме в цей час було створено попередню концепцію пам'ятника, зокрема фігуру поета на вершині композиції, про що свідчить інтерв'ю з митцем, опубліковане в "Образотворчому мистецтві" на зламі 1927 і 1928 років:

"Ще в 1909 році, коли французько-польський комітет під головуванням Владислава Міцкевича, сина поета, доручив мені створення цього пам'ятника, я накидав Міцкевича з самого початку в тій же позі, в якій він остаточно з'явиться на пам'ятнику, тобто в позі паломника і пророка, який прокладає собі шлях по світу, віщуючи всюди воскресіння своєї батьківщини. Цей пам'ятник є актом віри". ("Образотворче мистецтво", 1927/1928, № 5, с. 194)

Працюючи над пам'ятником, що складався з фігури поета-паломника-пророка, колони з шістьма барельєфами, що зображували твори поета та алегорію польського національного епосу, Бурдель зіткнувся з проблемою вибору відповідного масштабу фігур. Він зробив кілька зображень фігур, що прикрашають роботу, так, щоб разом вони утворювали єдине ціле. Фігура в колекції музею Буделя є повномасштабним еквівалентом скульптури в парку на Курсі Альберта I.

Лише через 17 років після того, як Бурдель розпочав дискусії про створення пам'ятника Міцкевичу, у грудні 1925 року, Паризька міська рада розглянула прохання про термінову позику, необхідну для відливання та подальшого встановлення пам'ятника. Наступного року завершилися дискусії щодо місця встановлення пам'ятника. Серед місць для встановлення пам'ятника розглядалися площа Едмона Ростана, Університетське містечко та площа Альма. Вибір врешті-решт зупинився на останньому місці. У 1927 році було отримано дозвіл на встановлення пам'ятника на площі Альма, а наступного року Бурдель керував зведенням споруди на цьому місці. У 1929 році пам'ятник було відкрито на площі Альма, хоча він був спроектований для розміщення на площі Медиків біля Люксембурзького саду.

Гіпсова статуя Міцкевича з колекції Музею Бурделя залишалася в майстерні автора до кінця його життя. Бурдель помер через кілька місяців після відкриття пам'ятника, 1 жовтня 1929 року. 1949 року його ательє за адресою Impasse du Maine, 16 (тепер вулиця Антуана Бурделя, 18) було перетворено на музей.