Старе римо-католицьке кладовище, ймовірно, було засноване близько 1748 року. Згідно з повідомленнями, того ж року було збудовано костел, фундамент якого зберігся у центральній частині кладовища. Цвинтар розташований на південно-східній околиці села і його площа, огороджена дерев'яним парканом, займає приблизно 0,7 га. Окрім фундаментів церкви, від старого планування збереглася окремо стояча дерев'яна дзвіниця. На цвинтарі налічується кілька сотень надгробків, більшість з яких датується другою половиною 19 століття. Найстаріший - прямокутна плита 1837 року, прикрашена різьбленим вінком, черепом і схрещеними гомілковими кістками. Вся її поверхня вкрита гравірованим написом, який не читається. Цікавим об'єктом є велика гробниця, що належала, за місцевими переказами, родині Буховецьких або Бохонських. Це цегляний, спочатку оштукатурений надгробок у формі кубічної брили, на великому цегляному цоколі, вкритий шатровим дахом, покритим листовим металом, який підтримується чотирма великими тосканськими колонами. На надгробку видно ніші для табличок з написами, але жодна з табличок не збереглася. На цвинтарі також збереглися чавунні надгробки родини Коморницьких, датовані 1887-1888 рр., та чавунний кубоподібний постамент Текли уродженої Скірмунти Бортновської і Розалії уродженої Кам'янської Горбатовської. Цвинтар є типовим кладовищем шляхетської місцевості. Крім нього, в Осові є ще один сучасний православний цвинтар, на якому немає надгробків, що мають історичну чи мистецьку цінність.

Інформація про цвинтар опублікована (див. бібліографію).