Табір у Шиботові (Шибатові) був одним із шести підтаборів табірного комплексу № 270 Боровичі, створеного НКВС у 1941 р. Він мав номер 18 і був розташований серед боліт у долині річки Мста, на північний схід від Боровичів. До прибуття поляків, як і в інших таборах Управління 270, тут перебували німці, які називали цей табір Морлагер (табір на болотах). Перший транспорт поляків прибув до Шиботова 20.11.1944 року. У середині 1946 року всіх інтернованих перевезли на Урал до табору Кам'янка під Свердловськом. Після того, як цей транспорт був очищений, поляків у Шиботові не було майже рік. Їхнє місце знову зайняли німецькі військовополонені, яких звідти відправили додому. Навесні 1947 року до табору почали звозити поляків з таборів, розташованих у різних регіонах Радянського Союзу. Поляки перебували в таборі до січня 1949 року.

Цвинтар цього підтабору був створений у листопаді 1944 р. і функціонував до 1948 р. Після його закриття у 1949 р. цвинтар передали під подальшу опіку Боровицького районного відділення радянського Міністерства внутрішніх справ (МВС). У 1950-х роках цвинтар було ліквідовано. Його територію зрівняли з землею і передали колгоспу "Червоний керамік". Загалом на цвинтарі було поховано 46 осіб, у тому числі 31 поляк, 14 німців та 1 австрієць.

Цвинтар був розташований у болотистій місцевості, приблизно за 3 км на схід від села Шиботово. Воно займало прямокутну ділянку розміром 18 х 20 м і було розділене на дві ділянки, на яких знаходилося 46 індивідуальних могил.

У вересні 1994 р., у рамках церемоній у Боровичах, місце поховання поляків було постійно позначене високим дерев'яним хрестом, навколо якого було викладено плити з плитняку. За кілька десятків метрів перед хрестом знаходиться гранітна меморіальна дошка, встановлена у 2002 році на невисокому фундаменті з польових каменів. Дошку профінансувала Рада охорони місць боротьби і мучеництва. Напис (польською та російською мовами) говорить "Пам'яті польських солдатів Армії Крайової, ув'язнених у 1944-1947 роках, які загинули в ГУЛАГу НКВС-МВС № 270, похованих на цьому цвинтарі. Співвітчизники 2002".