Жертви злочинів і репресій радянської влади. 1939-45 - депортації, фото fot, 2009
Ліцензія: всі права захищені
Альтернативний текст фотографії
Жертви злочинів і репресій радянської влади. 1939-45 - депортації, фото fot, 2009
Ліцензія: всі права захищені
Альтернативний текст фотографії
 Надішліть додаткову інформацію
ID: WOJ-000528-W (UG-0001)

Цвинтар польських біженців з СРСР

ID: WOJ-000528-W (UG-0001)

Цвинтар польських біженців з СРСР

Одним із поселень, створених в Африці для польських цивільних біженців, які покинули СРСР у 1942 році з армією генерала Андерса, був табір біженців у Коджі, Уганда. У ньому проживало близько 3000 осіб. Будинки, побудовані з очерету та глини, були вкриті слонячою травою. Посеред поселення була створена площа, на якій звели церкву. Були відкриті народні школи, середня та вища школи, будинок культури. Активно діяв скаутський рух. У селищі діяла лікарня на 40 ліжок.

Біженців, які померли в період функціонування поселення, тобто до 1951 року, ховали на кладовищі, створеному неподалік. З часом їхні могили були зруйновані, а потім зрівняні з землею за допомогою важкої техніки (кладовище розташоване на території приватної ферми). У 1996 році завдяки співпраці Посольства Польщі в Найробі та польського місійного осідку Отців Салезіян у Камулі, а також грантам Ради з охорони місць боротьби і мучеництва цвинтар було реконструйовано. Його територія площею 992 м2 була розчищена і впорядкована, відремонтована і частково реконструйована навколишня стіна, встановлена нова металева в'їзна брама. Потім було реконструйовано обеліск з хрестом і виготовлено постамент, на якому розмістили мармурові плити з іменами 96 похованих тут поляків. Металевий паркан відокремив обеліск і постамент від території цвинтаря.

Цвинтарем опікуються отці салезіяни з польського місіонерського пункту в Камулі.

Під час реставраційних робіт, проведених у 2009 році Науковим гуртком істориків Краківського педагогічного університету, на основі архівної фотографії, наданої одним з місцевих мешканців, було реконструйовано напис на пам'ятнику: "ЗАГИБЛИМ ПОЛЯКАМ НА ШЛЯХУ ДО БАТЬКІВЩИНИ". Оригінальний хрест, встановлений на пам'ятнику, був знайдений за цвинтарною огорожею. Він масивний і зовсім не схожий на той, що був встановлений у 1996 році.

У 2012 році з ініціативи д-ра Губерта Чудзьо (директора Центру документації депортації, вигнання і переселення) у співпраці з о. Ришардом Юзвяком з місійного центру Дон Боско в Намуґонґо на цвинтарі було встановлено 96 символічних безіменних хрестів на кошти, зібрані переважно від приватних осіб (особливо колишніх сибіряків та їхніх нащадків). Ці хрести виготовили діти з місії "Дон Боско" під керівництвом о. Юзвяка.

Інформацію про поселення в Кожі, а також про цвинтар і похованих на ньому людей можна знайти в публікації "Померлі поляки на шляху до батьківщини. Polskie cmentarze w Afryce Wschodniej i Południowej 1942-1952" Губерта Чудзьо та Марціна Соляржа (публікація була використана для складання доданих персональних даних осіб, похованих на цвинтарі), Краків 2020 та на сайті: https://polskiecmentarzewafryce.up.krakow.pl/.

Публікація:
27.06.2023
Дивитися більше Текст перекладено автоматично

Пов'язані проекти

1
  • Ofiary zbrodni i represji sow. 1939-45 - deportacje
    Katalog cmentarzy wojennych MKiDN Дивитися