Цвинтар з польськими надгробками та каплицею. На цвинтар підготовлено документацію (69 аркушів) та пам'яткоохоронний висновок (зберігається в ІОЦ). Опублікована інформація про цвинтар (див. бібліографію).

Цвинтар в Олиці розташований у південній частині села, з правого боку дороги на Метельне. Займає площу приблизно 2 га. На основі написів можна зробити висновок, що цвинтар був заснований у 1830-х роках. Останній збережений надгробок датований 1941 роком.

За словами Збіґнєва Хаузера, хоча цвинтар сильно пошкоджений, сліди його колишньої слави все ще помітні. Зберігся фрагмент цвинтарного муру з неоготичною цегляною брамою з додекаедром, овальним порталом, прикрашеним аркадним фризом і увінчаним башточками - вищою центральною і двома нижчими з обох боків.

Найбільшою спорудою на цвинтарі є цвинтарна каплиця, зруйнована зсередини і ззовні, без даху, яка, на думку Гаузера, ймовірно, належала родині Радзивіллів, але на карті позначена як каплиця Нововейських. До наших днів зберігся фасад каплиці з порталом з аркою типу "осляча спина", обрамленою двома колонами, і фронтоном з напівкруглим закритим слуховим вікном. В інтер'єрі каплиці збереглися архітектурні деталі у вигляді обрамлень епітафій, які вже не існують, та рельєфної прикраси у вигляді перехрещених списів.

Автор перераховує 36 надгробків з написами, в тому числі два безіменних, крім того, безіменний саркофаг з підписом "L. Рудницький" і величної гробниці, а також безіменних "подільських" хрестів. На цвинтарі є також один надгробок з написом українською мовою 1816 року.

Найбільше постраждали монументальні пам'ятники біля каплиці: Фабіні уродженій Тележинській Міловічовій (пом. 1933 р.) та Генці Міловічовій (пом. 1905 р.), які, можливо, становили одне ціле, але роз'єднана форма не дозволяє це чітко встановити. Надгробок дитини Генки Міловічовни вирізняється поетичним, вишуканим написом. Багато інших надгробків також сильно зруйновані. З іншого боку, найкраще зберігся надгробок 1898 року отця Юзефа Томковича, прелата Луцько-Житомирського, у формі обеліска на скелях, а також надгробок родини Кожуховських, прикрашений акротеріоном і барельєфною гілкою. Надгробок графа Казимира Мйончинського, який, на жаль, не зберігся повністю, привертає увагу різноманітністю каменю: кожна частина виконана з іншого виду мармуру.

На цвинтарі було поховано багато людей вищого соціального статусу, про що свідчить зміст написів, гербові мотиви, а також велич форм пам'ятників і вибір матеріалів.