Кладовище розташоване праворуч від дороги на Вінницю. За словами Збіґнєва Хаузера, в'їзд до нього здійснюється через неоготичну цегляну браму - рідкість в Україні. Тут знаходяться надгробки кінця 19-го - початку 20-го століття. Це надгробки шляхти. Найстаріший збережений пам'ятник датується 1880 р. Це були досить величні і добре зроблені пам'ятники, але, на жаль, більшість з них пошкоджені - перекинуті, розбиті, з відсутніми елементами. Хаузер перераховує 21 надгробок, з яких 3 безіменні.

Заслуговує на увагу надгробок у вигляді величної скелі зі скульптурою жінки, що спирається на неї (голова фігури не збереглася). Пам'ятник підписаний варшавським каменярем П. Плецьким з вулиці Дзіка, 55.

Деякі з величних пам'ятників залишили постаменти без хреста, як у випадку пам'ятника родині Крачкевичів, де залишився бронзовий мармуровий постамент, прикрашений акротеріоном, або пам'ятник Северину Бурчаку-Абрамовичу (пом. 1885 р.) з написом, що є фрагментом псалма: "Заповіді Твої полюбив я, Господи, / і зненавидів усяке беззаконня / Пс. 118, ст. 127".

Збіґнєв Хаузер також згадує, що під час ремонтних робіт у парафіяльному костелі в Погребищах було знайдено камінь з епітафією, присвяченою Адаму Ржевуському, яку профінансувала його дружина Ядвіґа. Камінь був вилучений з костелу за радянських часів. Беручи до уваги дату смерті подружжя, його можна датувати 1888 -1889 роками життя Ржевуських. Епітафія дуже вишукана і викарбувана на передній і бічних сторонах так званого "каменю Ржевуських".

Для цвинтаря було створено документацію (10 карток) (зберігається в Міністерстві культури і національної спадщини). Опублікована інформація про цвинтар (див. бібліографію).